Спецпроект

Зневажений герой. До 90-ліття легендарного кримськотатарського льотчика Амет-хана Султана

Російські організації Криму не хочуть, щоб аеропорт носив ім'я радянського аса Амет-хана Султана, а пропонують назвати повітряні ворота Сімферополя на честь... князя Григорія Потьомкіна. Тільки б не кримський татарин!

Ахмет-хан Султан після повернення на базу

25 жовтня виповнилося 90 років від дня народження легендарного льотчика, двічі героя Радянського Союзу, уродженця Криму Амет-хана Султана. В автономній республіці ще минулого тижня розпочалися урочистості зі вшанування пам'яті видатного кримчанина.

Разом з тим депутати Верховної Ради Криму відмовилися дати ім'я уславленого льотчика Міжнародному аеропорту "Сімферополь", як цього просили Меджліс кримськотатарського народу, кримська громадськість, ветерани-льотчики з України, Росії і Франції.

Причин того, чому кримські депутати не захотіли, щоб сімферопольський аеропорт носив ім'я двічі героя Радянського Союзу Амет-хана Султана, знайшлося багато.

Втім, чи не всі, хто був проти того, щоб увічнити таким чином легендарного радянського льотчика, наголошували, що його національність - він був кримським татарином - до цього не має стосунку .

Лідер Російського блоку, депутат Олег Родивілов запропонував назвати аеропорт іменем іншого радянського льотчика, правда, росіянина за національністю. "Я, наприклад, пропонував ім'я льотчика, героя Радянського Союзу Острякова. Мені кажуть - він один раз герой. Але вибачте мене, він загинув у Севастополі! Наймолодший генерал Радянського Союзу! Чим він гірший?!" - зауважив Родивілов.

Інша група депутатів, членів "Російської общини Криму", пропонували дати аеропорту ім'я князя Потьомкіна - мовляв, він дуже багато зробив для Криму, хіба що льотчиком з історичних причин не став.

Депутат-регіонал Володимир Кличников наполягав на тому, що у столиці російського Дагестану Махачкалі вже є аеропорт імені Амет-хана Султана.

За його словами, згідно з нормами Міжнародної організації цивільної авіації, не може бути двох міжнародних аеропортів, названих одним іменем.

Один з ініціаторів присвоєння назви Амет-хана Султана сімферопольському аеропорту, член президії кримського парламенту Абмажит Сулейманов показує довідку: всі міжнародні аеропорти мають спеціальне кодування латинкою і не має значення, яке ім'я вони носять. Він каже, що тепер видно, хто з кримських депутатів займається політиканством.

Лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв заявив, що рішення кримського парламенту ще раз підтвердило високий рівень татарофобії серед частини представників кримської влади.

Він висловив переконання, що з такими приниженнями Амет-хан зіштовхувався і раніше, а зараз їх переживають і живі ветерани-герої, і прості кримські татари.

Амет-хан Султан

Амет-хан Султан народився в Алупці і завжди вважав себе кримчанином та сином кримськотатарського народу. Велику Вітчизняну війну пройшов від першого до останнього дня.

Здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30 і в складі групи - 19 літаків ворога.

Він двічі отримав звання героя Радянського Союзу, представлявся і втретє, але у 1956 році разом із групою високопоставлених партійних, державних і військових діячів з-поміж кримських татар підписав листа до радянського керівництва з проханням дозволити кримськотатарському народу повернутися на батьківщину. Це стало аргументом для влади утриматися від присвоєння високої відзнаки.

Амет-хан Султан був нагороджений також 11 бойовими орденами.

Після війни і аж до своєї трагічної загибелі у 1971 році продовжував літати - випробував літаки. На його рахунку тестування понад 100 типів літаків, за що отримав Державну премію Радянського Союзу і звання Заслуженого льотчика-випробовувача СРСР.

Заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що тема присвоєння імені Амет-хана Султана Сімферопольському міжнародному аеропорту не закрита, громадськість і далі вимагатиме гідного вшанування пам'яті героя.

Схожу думку висловив і голова Ради міністрів Криму Василь Джарти, який пообіцяв повернутися до цього питання після виборів

У серпні нинішнього року Меджліс закликав керівництво України і Криму вшанувати пам'ять уславленого льотчика-героя і надати його ім'я сімферопольському аеропорту.

До цього прохання приєдналися десятки громадських організацій і сотні відомих і простих людей з багатьох країн світу, в тому числі  об'єднання колишніх військових із України, Росії, а також Франції, зокрема, ветерани і нащадки льотчиків відомої ескадрильї «Нормандія».

Джерело: Радіо "Свобода"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.