Спецпроект

Американський генерал, який зворушив Ізраїль словами на ідиш

Майже казкова історія про хлопчика з не надто благополучного ньюйоркського району Південний Бронкс. Майбутній глава комітету начальників штабів і держсекретар Колін Пауелл в юності вивчив єврейську мову і це йому допомагало в справах бізнесу та у великій політиці (рос.).

В далеких 50-х годах прошлого века Южный Бронкс в Нью-Йорке был настоящим домом для большой и процветающей еврейской общины. В нем действовали синагоги, миквы, кошерные пекарни и кошерные мясобойни - словом, были созданы все условия для нормальной жизни общины, сохраняющей и соблюдающей еврейские традиции.

Бум детской рождаемости в послевоенные годы счастливо коснулся многих новых молодых родителей из числа членов этой общины. Как нечто само собой разумеющееся, в Южном Бронксе был открыт собственный магазин товаров для ребенка "Сиксерс". Этот магазин был расположен на углу улиц Вестчестер и Фокс и работал под лозунгом "Всё для ребенка". В "Сиксерсе" можно было приобрести действительно всё - от детских кроваток, колясок, манежей, высоких стульчиков для кормления, столов для пеленания до игрушек и разных видов детского питания.

Владелец магазина г-н Джек Сиксер, которому помогал его зять Лу Киршнер, с успехом делал свой бизнес благодаря быстро растущему детскому населению Южного Бронкса. Надо сказать, что языком общения в магазине, в основном, был, конечно же, идиш, но "Сиксерс" посещали не только еврейские, но и многие нееврейские семьи, которые также хотели приобрести для своих новорождённых всё необходимое.

Майбутній державний секретар США Колін Пауелл народився у сім'ї вихідців з Ямайки

В один из весенних дней, когда магазин был переполнен так, что Джек Сиксер и его зять не могли справиться с потоком покупателей, хозяину торговой точки неожиданно пришла в голову отчаянная идея. Он выбежал из магазина и остановил первого попавшегося на глаза юношу: "Молодой человек, вы бы не хотели заработать немного? Мне нужна помощь в магазине".

Долговязый чернокожий парень аж просиял своей белозубой улыбкой: "Конечно, сэр!". "Прекрасно! Идёмте!". Юноша последовал за своим работодателем в магазин и после краткого инструктажа приступил к работе. На г-на Сиксера произвели впечатление хорошие манеры юноши. Парень поработал несколько дней, а потом стал приходить сам, чтобы предложить свою помощь.

Джек Сиксер и Лу всё больше восхищались усердием и пунктуальностью этого молодого человека. В конце концов, хозяин предложил ему постоянную работу и юноша с благодарностью и удовольствием согласился. Был доволен и Джек: ему повезло найти помощника, готового беспрекословно выполнять любую, даже самую чёрную работу, и при этом - выполнять ее хорошо.

Парнишка работал по двенадцать-пятнадцать часов в неделю, получая за это от 50 до 75 центов в час. Главным образом, он занимался в магазине комплектованием товара, его разгрузкой и подготовкой для отправки покупателям. Он никогда не повышал голос, работал спокойно и уверенно, ценил не только постоянное место работы, но и дружественную атмосферу, царившую в магазине. Джек и Лу узнали о том, что парень родом с Ямайки, а он, в свою очередь, быстро "схватил" идиш и со временем мог достаточно бегло разговаривать на мамэ-лошн со своими работодателями и, что более важно, с теми еврейскими клиентами, у которых не было даже слабенького английского языка.

В 17 лет этот юноша, всё ещё работая в магазине, начал свой первый учебный семестр в Сити-колледже Нью-Йорка, хорошо вписался в студенческую среду, по большей части еврейскую, и в этом не было ничего удивительного, поскольку он знал и образ жизни своих однокурсников, и их язык. Но, завершив нелегкую учёбу в колледже и получив степень бакалавра геологии, парень принял участие в спонсорской программе, по которой он смог получать небольшую стипендию, обучаясь военному делу. Тогда он даже не мог представить, что это решение станет судьбоносным для его дальнейшей карьеры.

Много лет спустя Колин Пауэлл (так звали того темнокожего мальчишку из "Сиксерса") вспоминал, что время его работы в магазине детских игрушек в Южном Бронксе было одним из самых счастливых в его тогдашней нелёгкой жизни.

Колін з друзями дитинства - два темношкірих, два литовських єврея та пуерторіканець

В 1993 году, в должности председателя Объединенного комитета начальников штабов, генерал Колин Пауэлл посетил Святую Землю. При встрече с [бывшим] премьер-министром Израиля Ицхаком Шамиром в Иерусалиме он сказал ему: "М'кэнт рэйдн идиш". Потрясённый Шамир, сам прекрасно говорящий на мамэ-лошн, не верил своим ушам, слушая, как будущий госсекретарь США продолжал беседовать с окружившими его людьми на своём втором и до сих пор любимом языке...

Джерело: інтернет-газета "Мы здесь".

Переклад з англійської: Ігор Файвушович

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.