https://www.istpravda.com.ua/images/ip-logo1.gif https://www.istpravda.com.ua https://www.istpravda.com.ua http://www.istpravda.com.ua/videos/2021/01/14/158814/ support@history.pravda.com.ua Відео Thu, 14 Jan 2021 13:26:19 +0200 1920 – це був період коли поляки і українці воювали пліч о пліч. Як це було? Які були наслідки битви? Чи це дійсно була битва, що врятувала Європу? 29 жовтня 2020 року відбулась онлайн-конференція "Варшавська битва - битва, що врятувала Європу?". Організаторами були "Історична правда" та Представництво Польської академії наук в Україні. Експертами виступили Владислав Верстюк, Андрій Руккас, Гжегож Новік та Павел Коваль. http://www.istpravda.com.ua/videos/2021/01/14/158814/ http://www.istpravda.com.ua/videos/2020/10/23/158337/ support@history.pravda.com.ua Відео Fri, 23 Oct 2020 10:49:47 +0300 Пропонуємо переглянути відеозапис судових дебатів у справі позову Медведчука до Вахтанга Кіпіані Після проголошення рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі за позовом Віктора Медведчука до Вахтанга Кіпіані та Видавництва "Vivat" адвокатське об'єднання "Шкребець і партнери" отримало численні запити з проханням докладніше розкрити правову позицію, яку відстоювали представники відповідачів в судовому процесі. Відзив на позовну заяву Віктора Медведчука до Вахтанга Кіпіані та Видавництва "Vivat" викладений на майже 30 сторінках, а додатки до нього в вигляді друкованих та відеодокументів зайняли більше тому судової справи. Поширювання деяких з цих матеріалів окремо від інших може призвести до неправильного сприйняття, а поширення всього масиву документів не передбачає формат соціальних мереж. Судові засідання тривали по 5-6 годин, а загалом відео трансляцій було більше 20 годин. Тільки дуже допитлива особа зможе це все переглянути. Адвокатське Об'єднання "Шкребець і партнери" запропонувало до вашої уваги виступи адвокатів Вахтанга Кіпіані і Видавництва "Vivat" з заключним словом в судових дебатах. В цих виступах концентровано викладена правова позиція відповідачів, вже спираючись на досліджені докази та враховуючи позицію Віктора Медведчука. Також пропонуємо до перегляду частину виступу представника Віктора Медведчука, яка стосується особи Василя Стуса, з тим, щоб була можливість оцінити рівень аргументації нашого опонента і методи, які він використовував для доведення своєї правоти. Для зручності відео має таймкод з переходом до потрібного виступу. http://www.istpravda.com.ua/videos/2020/10/23/158337/ http://www.istpravda.com.ua/videos/2019/07/9/155933/ support@history.pravda.com.ua Відео Tue, 09 Jul 2019 21:36:12 +0300 В історії України вже була спроба скасувати Парад Незалежності. Історія повторюється. Тому пропонуємо пригадати, як відбувся - можливо - останній Парад Незалежності. Президент Володимир Зеленський вирішив скасувати військовий парад на День Незалежності 24 серпня, а зекономлені кошти віддати військовим у вигляді премій. Після того, як 12,5 мільйонів українців обрали Президентом України Віктора Януковича, паради у столиці на честь Дня Незалежності також не проводилися. Янукович скасував навіть парад на честь ювілейної XX-ї річниці. Це пояснювали економією коштів.  Спроба громадськості самостійно організувати ходу в центрі Києва наразилася на спротив працівників правоохоронних органів. Політика Віктора Януковича врешті-решт спричинила політичний конфлікт, який вибухнув Революцією Гідності. У ніч на 22 лютого 2014 року Янукович втік з Києва, а незабаром - з України. Традицію відновив Президент України Петро Порошенко у 2014 році. Протягом наступних 5 років була створена нова Армія. Парад Незалежності був нагодою не тільки продемонструвати відновлення Збройних Сил України з руїни, на яку військо було перетворено за часів Януковича. Це стало демонстрацію нового візуального образу Армії та ставлення українців до своїх захисників.  Наразі складно судити, чи став парад Парад Незалежності у 2018 році - останнім Парадом Незалежності в історії. Але наразі є, що згадати!   Відео: UA:Перший  http://www.istpravda.com.ua/videos/2019/07/9/155933/ http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/10/21/153117/ support@history.pravda.com.ua (Вахтанг Кіпіані) Відео Sun, 21 Oct 2018 12:20:55 +0300 Постріл в обороні мільйонів. Як керівництво ОУН змусило світ заговорити про Голодомор? Чому головним виконавцем замаху обрали 18-річного юнака? І як склалася доля Миколи Лемика? У 1933 році, коли на Великій Україні лютував Голодомор організований радянською владою, Микола Лемик здійснив атентат на начальника канцелярії радянського консульства у Львові Олексія Майлова. Організація Українських Націоналістів у червні 1933 року вирішує привернути увагу світової спільноти до трагедії, що відбувається в Україні. Прийнято рішення здійснити атентат на радянського дипломатичного представника у Львові. Однак цей акт не мав бути схожий на інші. Після успішного виконання оунівець мав залишитись на місці і здатися в руки поліції, щоб згодом на судовому процесі засудити дії радянської влади супроти українського народу. Сьогодні виповнюється 85 років з того дня. "Історична правда" публікує запис телепрограми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані": Резонансні вбивства. Майлов. http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/10/21/153117/ http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/08/21/152810/ support@history.pravda.com.ua () Відео Tue, 21 Aug 2018 09:14:11 +0300 Одна з найтемніших ночей в історії Чехословаччини з 20 на 21 серпня 1968 року. Від самої півночі прилітають в аеропорт "Рузинє" групи вантажних військових літаків. Кожну хвилину виїздить з трапу "Антонова" на нашу землю новий танк...Так починалася окупація Чехословаччини О 22:15 20 серпня у війська надійшов сигнал "Влтава-666" про початок операції.  О 23:00 20 серпня у військах, призначених для вторгнення, була оголошена бойова тривога. По каналах закритого зв'язку всім фронтам, арміям, дивізіям, бригадам, полкам і батальйонам був переданий сигнал на висування. Хаос, руйнація, вбивства й повне нехтування життям людей у Чехословаччині в наступні дні... "Історична правда" у 50-у річницю тих подій пропонує Вашій увазі Чехословацький кінотижневик, випуск №35, (26 серпня - 1 вересня) 1968 року. Переклад та субтитри: Тетяна Окопна Дивіться також: 1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО 1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО "Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму 1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, вшанувавши натомість Рейгана Інші матеріали за темою "Чехословаччина" http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/08/21/152810/ http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/06/11/152579/ support@history.pravda.com.ua (Святослав Липовецький) Відео Mon, 11 Jun 2018 15:32:37 +0300 3 червня 2018 р. відійшов у вічність багатолітній Голова видавництва “Літопис УПА”, член Товариства колишніх вояків УПА ім. ген.-хор. Романа Шухевича – “Тараса Чупринки” в США, Лущак Мирон-Михайло – “Карий”. Лущак Мирон-Михайло Васильович народився 25 жовтня 1925 року у селі Мужилів на Тернопільщині. Навчався в гімназії у м. Бережани, а згодом в Рогатинській учительській семінарії. Член ОУН, входив до повітового Проводу Юнацтва ОУН. Пройшов підстаршинський вишкіл УПА на Тернопільщині у школі ВО "Лисоня". Воював у складі 14 гренадерської дивізії "Галичина" (1944-1945). Після війни перебував у полоні в Італії, звідки перебрався до Мюнхену у 1946 році. Навчався в Українському економічному інституті в Мюнхнені (1947-1950) та Університеті Рузвельта в США (1967). У Німеччині вступив до Спілки Української Молоді. Згодом перебрався до США. Із 1966 року – інженер-дослідник в Американському дослідному центрі. Автор ряду винаходів. Член товариства українських інженерів Америки, товариства дослідників лісових продуктів. Був активним членом Спілки Української Молоді в США. "Історична правда" публікує це відео, яке з'явилось завдяки старанням Спілки Української Молоді в Америці та Святослава Липовецького у пам’ять про Лущака Мирона-Михайла – "Карого" http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/06/11/152579/ http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/05/12/152448/ support@history.pravda.com.ua () Відео Sat, 12 May 2018 12:29:37 +0300 Україна обрала свого представника на Євробачення 2007 за допомогою національного відбору, який відбувся 9 березня 2007 року. Українська телекомпанія оголосила про те, що вибір був відкритий, і всі виконавці, які хотіли взяти участь, мали право позмагатися за путівку до Гельсінки. необхідно надіслати в формі заявки. Національна телекомпанія України обрала вісім пісень і виконавців. Вєрка Сердючка перемогла у нацвідборі. Система голосування: 50 на 50 (журі + телеглядачі). Отже, Україна зайняла друге місце на пісенному конкурсі 2007, набравши 235 балів. І одразу після цього у пісні з назвою "Dansing Lasha Tumbai" частина людей почула фразу: "I want you to see – Russia goodbye!" (Я хочу тебе бачити - Росія до побачення!). І це викликало вкрай негативну реакцію на пісню з російської сторони. І улюблениця багатьох в Росії, пишногруда Вєрка Сердючка, випадково опинилася ізгоєм в країні, яка ще кілька місяців тому вважала українську "провідницю" своєї народною співачкою. Сам Андрій Данилко спростовував цю інформацію і зазначав, що "Лаша тумбай" це лише словосполучення монгольською мовою. Після перемоги Джамали у 2016 році він знову прокоментував цей прецедент: "По-перше, це був перший прецедент, коли був скандал такого масштабу. Минуло вже 10 років, але про це до сих пір пам'ятають. Це люди, які мають вагу. Їх розлютило те, що Сердючка мала фантастичний успіх, тому і придумали "Рашу гудбай", яка співзвучна "Лаша тумбай". Все це було подано російській публіці так, що я плюнув в обличчя Росії.... Я дуже добре ставлюся до російської групи "Serebro", яка тоді виступала від Росії на Євробаченні. До цих дівчаток все це не має ніякого відношення. Але як я розумію, це була прем'єра і презентація групи на Євробаченні, і "Срібло" готували на "срібне місце". В результаті з'явилася б гарна легенда. Але я просто перейшов дорогу, і сам зайняв це місце. Це розлютило тодішнє керівництво деяких російських каналів і продюсерів цієї групи. Я розумію їх злість." http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/05/12/152448/ http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/04/28/152369/ support@history.pravda.com.ua () Відео Sat, 28 Apr 2018 14:17:41 +0300 Ідея створення дивізії народилася навесні 1943 року у Львові. Тоді ж газети опублікували заклик до добровольців вступати у її лави. До дивізії зголосилося більше 80 тисяч добровольців. Більше 50 тисяч пройшли відбір. 13 тисяч були зараховані до дивізії відразу. 18 липня 1943року у Львові панувала урочиста атмосфера. Губернатор Галичини Отто фон Вехтер проводжав добровольців до місця нової служби. До нової дивізії зголосилося кількадесят тисяч осіб – значно більше, ніж сподівалося командування.  Після параду у липні 1943 року добровольців відправили на навчання – так званий "вишкіл" до тренувальних таборів на території теперішніх Польщі та Чехії. Тренування тривали майже рік – до травня 1944 року. Після поразки під Бродами у липні дивізію переформовували. Після відновлення боєздатності дивізію перекинули у Словаччину для боротьби із комуністичним підпіллям. Історикам невідомі факти, які б свідчили про якусь участь у забезпеченні охорони німецьких таборів смерті. Історія дивізії закінчилася після того, як в квітні 1945 року вона була переформатована у Українську національну армію під керівництвом Павла Шандрука. УНА перейшла в західну зону окупації і там – вийшла з війни. Більшість дивізійників після Другої світової війни емігрувала до Канади та Сполучених Штатів Америки. http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/04/28/152369/ http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/04/26/152353/ support@history.pravda.com.ua () Відео Thu, 26 Apr 2018 10:34:23 +0300 Ця страшна розмова відбулась 26 квітня 1986 року. Переговори диспетчерів пожежної охорони в ніч вибуху на Чорнобильській АЕС На той час вже було повністю зруйновано реактор четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.  Але ці люди ще цього не знали. Диспетчери буденно відправляли в ЧАЕС пожежні машини, не знаючи, що їхні екіпажі тієї ночі зроблять подвиг, намагаючись загасити пожежу, чим врятують життя мільйонам людей.  http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/04/26/152353/ http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/01/19/151919/ support@history.pravda.com.ua () Відео Fri, 19 Jan 2018 10:00:00 +0200 Архівне відео святкової процесії на Водохреща та освячення води на Площі Ринок у Львові. Святкову процесію та Богослужіння очолює єпископ УГКЦ Йосиф Сліпий. http://www.istpravda.com.ua/videos/2018/01/19/151919/