Спецпроект

"Табачник - честь и совість української інтелігенції". Де подівся розум?

Депутат Держдуми РФ Сергій Марков з путінської фракції "Единая Россия" пропонує назвати міністра освіти і науки, молоді і спорту Дмитра Табачника "честью и совестью украинской интеллигенции" за... поліпшення функціонування російської мови в Україні.

"Намітилося незначне поліпшення умов функціонування російської мови. Це поліпшення не велике і зустрічає лютий опір... Він обраний головною мішенню для атак. Ним зроблено якісь кроки, але результат тут не дуже великий", - сказав Сергій Марков.

При цьому він відзначив, що для реалізації "демократичної вимоги" про бачення двох державних мов ще дуже далеко.

Як передає власний кореспондент УНІАН в РФ, про це Марков сказав на прес-конференції в Москві на тему "Президентський рік Януковича - між Росією і Європою".

За його словами, помітно змінилися підходи Києва з питань історії: "Намічені поліпшення з Росією з проблем історії. Для нас це важливе питання, оскільки це проблема ідентичності і збереження єдиної цивілізаційної цілісності Росії і України", - сказав депутат-єдинорос.

Нагадаємо, що лозунг "Партія - розум, честь і совість епохи" активно вживався владою СРСР у 1970-80 рр.

 Фото: davno.ru

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.