Спецпроект

Син Азарова забудує стадіон, де "Динамо" зіграло "Матч смерті"? (оновлено о 16:56)

Комітет "Захистимо стадіон "Старт" збирається домагатися скасування в судовому порядку рішення Київської міськради про виведення стадіону "Старт" із переліку спортивних парків.

"Зараз шукаємо юристів, щоб спробувати скасувати рішення Київради від 2010 року, яким стадіон був виведений зі списку спортивних парків", - заявив голова цього комітету Ярослав Новицький в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна".

За його словами, в липні 2010 року стадіон "Старт" був проданий Фондом держмайна,  а невдовзі на сайті компанії "Група розвиток" з’явилися зображення будівель, які планувалося побудувати на стадіоні, із пропозиціями про вкладення інвестицій.

Мешканці прилеглих до стадіону мікрорайонів навесні 2010 року організували комітет "Захистимо стадіон "Старт" і мають намір не допустити зникнення стадіону.

Новицький повідомив, що на сьогодні на стадіоні поки не ведуться роботи.Він також повідомив, що комітет, щоб привернути увагу до проблеми, планує організувати реконструкцію подій "Матчу смерті" в рамках святкування 70-річчя звільнення Києва від фашистських загарбників.

Стадіон "Старт" у Києві відомий тим, що в серпні 1942 року на ньому відбувся історичний "Матч смерті" між київським "Стартом" і збірною німецьких льотчиків - командою Вермахту "Флакельф". Відповідно до історичного міфу, після поразки з розгромним рахунком фашисти розстріляли радянських футболістів.

Компанія "Група розвиток", яка хоче забудовувати багатоповерхівками територію стадіону "Старт", контролюється сином прем'єр-міністра Миколи Азарова Олексієм. Раніше громади неодноразово ставали на захист історичних пам'яток, зокрема у Києві та Севастополі.

Сам Микола Азаров пообіцяв вирішити питання з реконструкцією київського стадіону "Старт". Про це він сказав у вівторок, повідомляє прес-служба Кабміну.

Азаров вважає, що історичний стадіон "Старт" в Києві має бути реконструйований. "Стадіон має залишитися і отримати "друге життя". Це важко зробити після його продажу Фондом держмайна, але помилки можна і треба виправляти. Найближчим часом разом з київською владою ми розглянемо це питання", - додав він.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.