Спецпроект

У Швеції відкриють пам'ятник Пилипу Орлику

29 червня 2011 року у шведському місті Крістіанстад відбудеться відкриття пам'ятника українському гетьману Пилипу Орлику - автору однієї з перших демократичних конституцій на теренах Європи.

Про це повідомляє портал "Культура" з посиланням на прес-секретаря посольства України в Швеції Марину Погребнюк.

Пилип Орлик проживав у місті Крістіанстад в 1716-1719 рр. Відкриття пам'ятника буде приурочено до 15-ї річниці Конституції України та 300-ї річниці Конституції Орлика. Окрім того, на будинку, де проживав Пилип Орлик, планується відкриття нової меморіальної дошки.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів України прийняв рішення спорудити пам'ятник Пилипу Орлику в Києві.

Пилип Орлик (1672 - 1742 рр.) - гетьман України, відомий насамперед як автор першої української Конституції "Пакти та конституції законів та вольностей Війська Запорозького...", що регламентувала основні питання державного будівництва в Україні на початку XVIII ст.

Нею він зобов`язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії у випадку, якщо він здобуде владу в Україні.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".