Спецпроект

Заступник губернатора збрехав про церковний дозвіл руйнувати пам'ятки?

Знесення православного хреста, встановленого на Хортиці на кургані біля Музею історії запорізького козацтва 19 років тому, викликало несприйняття у глави Запорізької єпархії Луки.

Дерев'яний хрест, встановлений козаками біля Музею запорізького козацтва на Хортиці 19 років тому, до 1-ої річниці Незалежності, був демонтований без благословення церковної влади.

"Після ознаменування першої річниці Незалежності нашої держави на найвищій точці острова Хортиця було встановлено Святий Хрест, який за задумом мав захищати нашу молоду державу від усіляких спокус, - цитує прес-служба Запорізької єпархії владику Луку. - Після освячення єпископом Василієм біля підніжжя Святого Хреста відбувалися усі значущі заходи нашого православного козацтва. І сьогодні ми є свідками того, як цей Святий Хрест було, м'яко кажучи, демонтовано: не спитавши благословення не те що правлячого архієрея, а й навіть простого священика, Хрест було безжально скинуто з горба".

Нагадаємо, що раніше перший заступник голови Запорізької ОДА Олексій Литвин повідомив, що демонтаж 19-річного хреста для "модернізації" кургану було здійснено з благословення архієпископа Запорізького і Мелітопольського Луки.

"Мені зателефонував перший заступник губернатора, який запевнив, що замість демонтованого буде встановлений новий гранітний триметровий Хрест, - стверджує натомість владика Лука. - Але, ознайомившись з проектом реконструкції горба, ми не бачимо на ньому Святого Хреста".

На місці встановленого в 1992 році православного хреста запорізька влада хоче встановити найвищий в Україні флагшток для державного прапора.

За даними керівництва Національного заповідника "Хортиця", завдяки новому флагштоку на Хортиці "полотнище державного прапора підніметься на рекордну висоту: 85-90 метрів: 15 метрів - висота кургану, 40 метрів - висота хортицьких скель над водою у місці установки і 30-35 метрів - висота самого флагштоку".

Проектом створення найвищого флагштоку в Україні, за даними ОДА, передбачено також облаштування оглядового майданчика на вершині кургану, де його буде встановлено, будівництво зручної для підйому пішохідної естакади і установку скульптурної композиції, присвяченої козацькому минулому Запорізького краю.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".