В Україні з'явився перший у світі Музей домашньої ікони (ФОТО)

У Радомишлі Житомирської області відбулось урочисте відкриття унікального історико-культурного комплексу з єдиним у світі Музеєм української домашньої ікони.

Про це повідомляє прес-служба Ольги Богомолець.

Історико-культурний комплекс "Замок Радомисль" знаходиться на території, де ще в 1612 році архімандритом Києво-Печерської лаври Єлисеєм Плетенецьким була заснована Радомишльська "папірня" - перша в Центральній Україні фабрика з виготовлення паперу.

Реставраційні роботи над відновленням будівлі тривали більше 4 років. Сьогодні "Замок Радомисль" є величною архітектурною спорудою загальною площею 2500 кв.м. Для відновлення справжньої архітектоніки була проведена дослідницька робота, а всі необхідні для реставрації елементи відтворювалися вручну, за старовинними методами.

У замку відтворено інтер'єри XVIІ століття, а сама споруда вражає тим, що побудована без рукотворного фундаменту і розташована на скелі, оточеній водою. У комплексі функціонують, виставкові зали та концертний зал. Замок оточує ландшафтний парк, що складається з декількох островів, з'єднаних між собою кам'яними мостами.

Комплекс "Замок Радомисль"

Ініціатором створення комплексу і його засновником є громадський діяч, меценат і лікар Ольга Богомолець.

За 15 років вона зібрала ікони народних і професійних іконописців з усієї України, багатометрові домашні іконостаси, гуцульські складні і козацькі ковчеги, подорожні образи, ікони, вирізані з дерева, відлиті з металу, написані на склі.

"Я маю особливі почуття до цього замку-музею. Насправді для мене це не музей, це притулок для "ікон-сиріт". Більшість з цих ікон були занедбані, викинуті на барахолку, - повідомила Богомолець. - Їх доводилось консервувати, реставрувати фахівцям і лише зараз вони нарешті отримали домівку".

На відкритті були помічені народні депутати України Олесь Доній, Петро Ющенко та Євген Добряк, радник Президента України Марина Ставнійчук, художник Іван Марчук, заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак, представник Нацкомісії у справах ЮНЕСКО Роксолана Іванченко.

Також на відкритті були присутні мистецтвознавці: Анатолій Гайдамака - народний художник України, Лариса Скорик - заслужений архітектор України, Олександр Поліщук - колекціонер, директор музею трипільської культури та етнограф і мистецтвознавець -  Олексій Доля.

Музей можуть відвідати всі охочі з середи до неділі з 11 до 18 год, вартість квитка від 20 грн.

Нагадаємо, у ніч із 14 на 15 травня 2011 року група місцевих жителів на чолі з можновладцем Романом Руденком потрощила ландшафтний парк "Замку Радомисль", щоб забезпечити прохід до річки гусей.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.