Фільми про Велику вітчизняну показуватимуть безкоштовно - закон

Президент Янукович підписав поправки до закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", який передбачає безкоштовні покази фільмів про війну кожного травня. Ініціатори законопроекту - нардепи-комуністи.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Документ набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Ним передбачено доповнити статтю 2 (вона називається "Форми увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця") закону "Про увічнення Перемоги..." абзацом такого змісту: "безкоштовний показ художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років у кінотеатрах та інших закладах культури державної та комунальної форм власності протягом травня".

Фільм про радянського льотчика, який став вождем індіанців (ВІДЕО)

"Підписання Президентом зазначеного закону сприятиме інформованості суспільства про подвиг захисників і визволителів рідної землі, - повідомляє прес-служба глави держави, - задоволенню культурних і духовних запитів ветеранів війни та літніх людей, збереженню пам'яті про трагічні сторінки вітчизняної історії, бойових і трудових традицій українського народу, вихованню в учнівської та студентської молоді почуття патріотизму та шанобливого ставлення до людей старшого покоління, які у боротьбі з фашистськими загарбниками відстояли мир і свободу".

Можна, скажімо, показати "Ворог біля воріт" - голівудську історію про дуель радянського і нацистського снайперів. Увінчує подвиг народа-переможця не згірше "Сталінграду" Федора Бондарчука

Ось як у пояснювальній записці обґрунтовує необхідність такої поправки до закону її ініціатор - народний депутат від фракції КПУ Володимир Даниленко:

"День Перемоги – одне з найвизначніших свят для України та для кожного з нас. Воно символізує перемогу добра над злом, майбутнього над минулим, життя над смертю. Цей день єднає людей проти агресії та війни, символізує прагнення до миру і процвітання.

Саме у цей день свідома частина суспільства віддає дань пошани ветеранам Великої Вітчизняної війни.

...Що, як не збереження пам'яті про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років, передавання спогадів про Великий Радянський народ, який поклав на вівтар перемоги мільйони життів, зробить цю Перемогу вічною?

"Мы из будущего-2": чому російські актори відмовилися зніматися

Молодь України - це та частина суспільства, яка повинна виховуватися на патріотизмі та відданості ветеранів Великої вітчизняної війни, саме молодь повинна знати кожного героя, який ціною свого життя визволив нашу державу від фашистських загарбників.

Спираючись на те, що вплив кіноіндустрії на громадську думку постійно зростає, а молодь є основною аудиторією кінотеатрів нашої держави, пропонується у День Перемоги на законодавчому рівні закріпити організацію безкоштовного показу художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років у кінотеатрах, будинках культури та клубних установах, як форму увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця".

Закон "Про увічнення Перемоги у ВВВ 1941-45 років" був підписаний президентом Кучмою і набув чинності у квітні 2000 році. Він визначає поняття свята Перемоги, сприяє збереженню історичної пам'яті про неї, захисту ветеранів і пам'яток війни.

А ось як свою історичну пам'ять формують грузини (ВІДЕО)

У квітні 2011 року Верховна Рада проголосувала за поправку до цього закону, яка однією з форм увічнення перемоги передбачала підняття на офіційних установах червоного "прапора Перемоги".

Це рішення спричинило гучну інформаційну кампанію і масові сутички між радикальними політичними силами у Львові 9 травня 2011 року. У червні поправка про червоні прапори була була відмінена Конституційним судом.

Дивіться також на "Історичній Правді" рейтинг найпопулярніших фільмів Української РСР і решти Союзу.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.