Табачник хоче знищити Інститут українознавства?

Міністерство освіти оголосило війну Національному науково-дослідному інституту українознавства і всесвітньої історії.

Про це заявив директор інституту Петро Кононенко, пише "ЛІГАБізнесІнформ".

Як повідомили в науковій установі, з 16 січня цього року практично всі його співробітники відправлені у відпустки за свій рахунок, а з лютого, якщо стан речей не зміниться, всі будуть переведені на мінімальну зарплатню.

В інституті вважають, що міністерство освіти, якому підпорядковується інститут, на перший квартал поточного року виділило лише третину від необхідних коштів.

Кононенко пояснює ситуацію тим, що профільне міністерство, яке наразі очолює Дмитро Табачник, уже другий рік намагається змістити його з посади і призначити на це місце свою людину, колишнього проректора Академії МВС Анатолія Чайковського.

За його словами, це потрібно для того, щоб потім мати можливість вільно розпоряджатися майном інституту, зокрема, його приміщенням в центрі столиці.

"23 січня нас чекає чергове судове засідання за позовом пана Чайковського про невиконання наказу міністерства про призначення його заступником директора інституту. Але як ми можемо його прийняти на посаду заступника, якщо у нього немає відповідного кваліфікаційного рівня ні з українознавства, ні з світової історії?" , - сказав Кононенко.

Він повідомив, що офіційною підставою для скорочення фінансування стало затвердження з боку Міносвіти лише трьох з дев'яти наукових тем, запропонованих інститутом.

За словами Кононенка за останні півроку співробітники інституту взагалі не отримали жодних пояснень з боку міністерства та особисто Табачника. Тому було прийнято рішення направити офіційний лист на ім'я прем'єр-міністра України Миколи Азарова з проханням втрутитися в ситуацію.

Нагадаємо, 24 січня цього року Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії буде відзначати своє 20-річчя.

У січні 2011 року Табачник створив на базі інституту українознавства інститут світової історії.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.