До річниці найбільшого бою УПА під Гурбами Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua оприлюднив документи до історії Василя Кука.
Колекція містить фото з різних періодів життя командира, особисті документи, зокрема свідоцтво про хрещення, особову картку Люблінського університету, диплом історичного факультету Київського державного університету, трудову книжку тощо.
Основу колекції становлять документи з архіву Василя Кука, який був переданий згідно з його заповітом у 2007 році у Центр досліджень визвольного руху.
Василь Кук. Фото 1930-х років. Джерело: архів ЦДВР |
Тоді історики отримали приватний архів командира обсягом 2,5 тонни. На даний момент завершується оцифровування цього унікального джерельного комплексу.
"Вперше оприлюднюються листи Василя Кука до його дружини Уляни Крюченко, - розповів керівник архіву Центру досліджень визвольного руху Сергій Погорельчук. - Також цікавими є рукописи наукових статей та фрагмент нарису "Історії ОУН", написаного Василем Куком у підпіллі у 1954 році, нотатки генеалогічних досліджень про його родину.
За словами архівіста, особливу цінність становлять звіти про найбільший в історії УПА бій під Гурбами у квітні 1944 року, де повстанські сили УПА-Південь очолював Василь Кук. Зокрема, документи містять карти бою та Бущанського прориву.
Переглянути колекцію документів можна за цим посиланням.
У колекції — спогади Кука, записані дослідниками Григорієм Дем’яном та Дмитром Куделею, листи до інших керівників підпілля та накази Кука як Головного командира УПА.
Василь Кук - командир УПА. 1950-1954 рр. |
Цікавим та важливим для розуміння особистості Василя Кука є розміщена в Е-архіві доповідна записка голови КГБ при Раді міністрів УРСР Віталія Федорчука на ім’я першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького, датована 1973 роком, в якій описується небезпечна діяльність Василя Кука.
"Через двадцять років після арешту "Лемеша", коли головними супротивниками чекістів уже давно були дисиденти, а не повстанці, керівник КГБ України писав про нього як про "найбільш небезпечну особистість у націоналістичному середовищі"", — пише дослідник біографії Кука Володимир В’ятрович.
"Колекція є цілісним комплексом документів, які допоможуть дослідникам у вивченні біографії Василя Кука. Це перша тематична підбірка документів, сформована на основі різних фондів та архівів. Команда Електронного архіву визвольного руху планує періодично готувати такі підбірки для зручності колег", — говорить керівник проекту Андрій Когут.
Кінець листа до дружини від Василя Кука. Жовтень 1960 року. Кук із заслання хоче виграти машину в лотерею або ці цифри є зашифрованим посланням на волю |
Нагадаємо, що відкритий у березні Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 10 184 документів.
Василь Кук (псевда: "Василь Коваль", "Юрко Леміш", "Ле", "Медвідь") (1913—2007) — Головний командир Української повстанської армії, голова Проводу Організації українських націоналістів, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради, генерал-хорунжий та кавалер Золотого хреста заслуги.
Він першим з ОУН ще 1937 року пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.
У квітні 1944 року відбувся найбільший бій в історії УПА під Гурбами (на півдні Здолбунівського району Рівненської області) з участю відділів УПА-Південь, командиром якої був Василь Кук. Близько 5 тисячам повстанців протистояло 30 тисяч вояків НКВД, проте повстанцям удалося прорвати оточення.
Дивіться також:
Василь Кук: "У мене немає орденів". Останнє інтерв'ю
Листування Кука з іншими командирами УПА. СКАНИ
Як КГБ полювало за Василем Куком і що було після арешту
"Кто такие бандеровцьі и за что они борются". Брошура 1948 року