Символом Дня Перемоги пропонують зробити червоний мак. ФОТО

Цього року на офіційних заходах вживатиметься європейський символ пам’яті полеглих у війні - червоний мак. Його розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін. Маки нагадують слід від кулі, довкола якого розходиться кров.

Роботу харківчанин надав абсолютно безкоштовно, розповів гендиректор НТКУ Зураб Аласанія.

"Традиційний символ, "георгіївська стрічка", за останні місяці скомпрометований безповоротно, - сказав Аласанія. - Потрібно було щось таке знакове, що символізувало б не свято, яким війна не може бути за визначенням, а пам'ять і скорботу".

Завантажити різні варіанти символу можна тут.

Біля символу логотип містить гасло "Ніколи знову", адже саме в наших руках не допустити повторення жахіть війни, та роки воєнного лихоліття: 1939-1945.

 

Офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни у Європі та перемоги над нацизмом цьогоріч пройдуть 8 і 9 травня.

Зокрема, разом із Європою та світом, Україна розпочне вшанування загиблих 8 травня - у день підписання капітуляції нацистською Німеччиною і продовжить традиційно 9 травня.

Зокрема 8-го травня запланована символічна подія "Перша хвилину миру". Як відомо, капітуляція Німеччини була підписана саме 8 травня пізно ввечері [в Україні на той час уже настало 9 травня - ІП]. Формально саме в цей день завершилася війна у Європі.

 

Організація заходів 8 травня також дозволить провести частину святкувань у єдності із іншими країнами антигітлерівської коаліції: Британією, Францією, США.

9 травня на День перемоги пам’ять полеглих у боротьбі з нацизмом вшановуватимуть у Парку вічної слави та на Софійській площі.

 У Європі червоний мак є символом пам'яті про загиблих у Першій світовій та інших війнах

Український інститут національної пам’яті закликав медіа та громадськість використовувати червоний мак як український символ традиційних відзначень перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни Європі.

Дивіться також інші матеріали за темами "Символіка", "Історична пам'ять" та "День Перемоги"

Поцілунок до крові. Як Київ став центром змови проти Йосипа Броза Тіто

Радянський очільник Леонід Брежнєв дуже любив цілуватися зі своїми іноземними співбесідниками. І якщо керівники західних урядів ще могли якось вислизнути з його обіймів, комуністичним ватажкам – яких він притискав до серця як "друзів і братів" – відмовитися було важче.

Оживляючи пам’ять. Чому Національний заповідник "Бабин Яр" має вийти за межі некрополю чи музею

На плівці 1942 рік, за спинами усміхнених гітлерівських офіцерів – окупований Бахмут, за декілька днів – почнуться масові страти. У першу чергу вони торкнуться євреїв, але не тільки їх. Страчені будуть і ті, хто якимось чином провинився, не там перейшов дорогу, просто не сподобався патрулю. Колись люди, які не мали особистого досвіду російсько-української війни, так само дивитимуться на фото росіян у Бахмуті, Бучі, Маріуполі. І лише збережений нами контекст, збережена пам’ять не дадуть ввести глядачів в оману.

17 вересня 1939-го. Допит петлюрівця про війну і ОУН

О 5:00 ранку 17 вересня 1939 року більшовики допомогли своїм німецьким союзникам по зброї — почавши вторгнення до західної частини України (тоді ці землі входили до складу Польщі). Опис наслідків подій "золотого вересня" вдалося знайти у протоколах допиту колишнього старшини, сотника Армії УНР — Олекси Костюченка.

Трагедія Ніла Якубчука: герой бою під Новим Загоровом отримав смертний вирок від судді Плахтія у 1984 році

Відкриті багатолюдні судові процеси/розправи над ворогами радянської влади з-поміж членів ОУН і УПА почали планувати у кінці 50-х і активно творити з 60-х років по всіх областях Західної України. У 1984 році на Волині один із таких відкритих судових процесів був у селищі Мар'янівка проти чотирьох членів ОУН і УПА. Трьох із них у 1985 році розстріляли, четвертий помер від серцевого нападу у тюрмі. Цей суд, як і наступний у 1987 році проти члена УПА Івана Гончарука, був під головуванням волинського судді Бориса Плахтія, який сьогодні отримує від держави високу пенсію – понад 202 тисячі гривень.