Символом Дня Перемоги пропонують зробити червоний мак. ФОТО

Цього року на офіційних заходах вживатиметься європейський символ пам’яті полеглих у війні - червоний мак. Його розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін. Маки нагадують слід від кулі, довкола якого розходиться кров.

Роботу харківчанин надав абсолютно безкоштовно, розповів гендиректор НТКУ Зураб Аласанія.

"Традиційний символ, "георгіївська стрічка", за останні місяці скомпрометований безповоротно, - сказав Аласанія. - Потрібно було щось таке знакове, що символізувало б не свято, яким війна не може бути за визначенням, а пам'ять і скорботу".

Завантажити різні варіанти символу можна тут.

Біля символу логотип містить гасло "Ніколи знову", адже саме в наших руках не допустити повторення жахіть війни, та роки воєнного лихоліття: 1939-1945.

 

Офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни у Європі та перемоги над нацизмом цьогоріч пройдуть 8 і 9 травня.

Зокрема, разом із Європою та світом, Україна розпочне вшанування загиблих 8 травня - у день підписання капітуляції нацистською Німеччиною і продовжить традиційно 9 травня.

Зокрема 8-го травня запланована символічна подія "Перша хвилину миру". Як відомо, капітуляція Німеччини була підписана саме 8 травня пізно ввечері [в Україні на той час уже настало 9 травня - ІП]. Формально саме в цей день завершилася війна у Європі.

 

Організація заходів 8 травня також дозволить провести частину святкувань у єдності із іншими країнами антигітлерівської коаліції: Британією, Францією, США.

9 травня на День перемоги пам’ять полеглих у боротьбі з нацизмом вшановуватимуть у Парку вічної слави та на Софійській площі.

 У Європі червоний мак є символом пам'яті про загиблих у Першій світовій та інших війнах

Український інститут національної пам’яті закликав медіа та громадськість використовувати червоний мак як український символ традиційних відзначень перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни Європі.

Дивіться також інші матеріали за темами "Символіка", "Історична пам'ять" та "День Перемоги"

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб