Символом Дня Перемоги пропонують зробити червоний мак. ФОТО

Цього року на офіційних заходах вживатиметься європейський символ пам’яті полеглих у війні - червоний мак. Його розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін. Маки нагадують слід від кулі, довкола якого розходиться кров.

Роботу харківчанин надав абсолютно безкоштовно, розповів гендиректор НТКУ Зураб Аласанія.

"Традиційний символ, "георгіївська стрічка", за останні місяці скомпрометований безповоротно, - сказав Аласанія. - Потрібно було щось таке знакове, що символізувало б не свято, яким війна не може бути за визначенням, а пам'ять і скорботу".

Завантажити різні варіанти символу можна тут.

Біля символу логотип містить гасло "Ніколи знову", адже саме в наших руках не допустити повторення жахіть війни, та роки воєнного лихоліття: 1939-1945.

 

Офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни у Європі та перемоги над нацизмом цьогоріч пройдуть 8 і 9 травня.

Зокрема, разом із Європою та світом, Україна розпочне вшанування загиблих 8 травня - у день підписання капітуляції нацистською Німеччиною і продовжить традиційно 9 травня.

Зокрема 8-го травня запланована символічна подія "Перша хвилину миру". Як відомо, капітуляція Німеччини була підписана саме 8 травня пізно ввечері [в Україні на той час уже настало 9 травня - ІП]. Формально саме в цей день завершилася війна у Європі.

 

Організація заходів 8 травня також дозволить провести частину святкувань у єдності із іншими країнами антигітлерівської коаліції: Британією, Францією, США.

9 травня на День перемоги пам’ять полеглих у боротьбі з нацизмом вшановуватимуть у Парку вічної слави та на Софійській площі.

 У Європі червоний мак є символом пам'яті про загиблих у Першій світовій та інших війнах

Український інститут національної пам’яті закликав медіа та громадськість використовувати червоний мак як український символ традиційних відзначень перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни Європі.

Дивіться також інші матеріали за темами "Символіка", "Історична пам'ять" та "День Перемоги"

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці