Палацовий комплекс у Петергофі видали за маєток Порошенка. ФОТО

"...Після поста з фоткою Петергофа мені стало реально страшно. Спочатку було смішно, а тепер страшно. Критичне мислення у деяких наших людей геть відсутнє, вони повірять будь-чому, що вкидають в інтернет".

Користувач Facebook Антон Ходза вивісив фотографію парко-палацового комплексу "Петергоф" (XVIII-XIX сторіччя) під Санкт-Петербургом (РФ), назвавши музей-заповідник резиденцією президента України Петра Порошенка.

"Кум скинув фотку палаца Порошенка з висоти пташиного польоту", - обурився користувач.

Допис Годзи перепостили 250 користувачів, деякі підтримали обурення троля. Але більшість змогла упізнати Петергоф.

кум скинул фотку дворца Порошенко с высоты птичьего полетауууууу буржуй(((((

Posted by Антон Ходза on Friday, 9 October 2015

Пізніше Ходза написав, що вражений, наскільки користувачі соціальних мереж довіряють будь-якій інформації в інтернеті.

"Після поста з фоткою Петергофа мені стало реально страшно. Спочатку було смішно, а тепер страшно, - написав користувач. - Критичне мислення у деяких наших людей геть відсутнє".

Він назвав таких людей легкою здобиччю для "російських іпсошників" [ІПсО - інформаційно-психологічні операції - ІП].

"Будь-яку хурму з легкістю вкинути можуть і люди будуть вірити. І вкидають. Кожен день. Тисячі репостів, - зазначив Ходза. -
З цим потрібно щось робити. Освітні програми якісь. Поки ще не придумав. Але з людьми потрібно працювати".

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.