Палацовий комплекс у Петергофі видали за маєток Порошенка. ФОТО

"...Після поста з фоткою Петергофа мені стало реально страшно. Спочатку було смішно, а тепер страшно. Критичне мислення у деяких наших людей геть відсутнє, вони повірять будь-чому, що вкидають в інтернет".

Користувач Facebook Антон Ходза вивісив фотографію парко-палацового комплексу "Петергоф" (XVIII-XIX сторіччя) під Санкт-Петербургом (РФ), назвавши музей-заповідник резиденцією президента України Петра Порошенка.

"Кум скинув фотку палаца Порошенка з висоти пташиного польоту", - обурився користувач.

Допис Годзи перепостили 250 користувачів, деякі підтримали обурення троля. Але більшість змогла упізнати Петергоф.

кум скинул фотку дворца Порошенко с высоты птичьего полетауууууу буржуй(((((

Posted by Антон Ходза on Friday, 9 October 2015

Пізніше Ходза написав, що вражений, наскільки користувачі соціальних мереж довіряють будь-якій інформації в інтернеті.

"Після поста з фоткою Петергофа мені стало реально страшно. Спочатку було смішно, а тепер страшно, - написав користувач. - Критичне мислення у деяких наших людей геть відсутнє".

Він назвав таких людей легкою здобиччю для "російських іпсошників" [ІПсО - інформаційно-психологічні операції - ІП].

"Будь-яку хурму з легкістю вкинути можуть і люди будуть вірити. І вкидають. Кожен день. Тисячі репостів, - зазначив Ходза. -
З цим потрібно щось робити. Освітні програми якісь. Поки ще не придумав. Але з людьми потрібно працювати".

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.