Відновлення покинутої обсерваторії на вершині Карпат триває. ФОТО

У величній будівлі колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський (кордон Івано-Франківщини і Закарпаття) розчистили від сміття і облаштували перші житлові кімнати.

Про це повідомляє прикарпатське видання "Курс".

Відновлювальні роботи в рамках українсько-польського проекту здійснює команда будівельників. У вересні їм допомагали волонтери з туристичного товариства "Карпатські стежки".

"Цього року будівельники розчищають периметр, де проходив кам’яний паркан, та планують його відновлення, - розповів активіст із Калуша Василь Фіцак. - [У вересні] розчистили коридор, зібрали сміття, почали чистити від завалів та каміння приміщення старої котельні. Також облаштували кімнати, де планується створити високогірний пост рятувальників".

Вигляд на обсерваторію з північного боку. Здалеку грандіозна кам'яна споруда схожа на старовинний замок.

Фото: Павло Солодько (ІП)

Обсерваторія має поновити свою роботу у 2018 році, зазначає видання.

Відновлення покинутої 75 років тому обсерваторії розпочалось у 2012-му, коли стартував спільний українсько-польський проект за участю Прикарпатського національного університету і Варшавського університету.

Вигляд зі східного (івано-франківського) боку, 2010 рік.

Праворуч під обсерваторії можна побачити вантажівку ГАЗ-66, яка дає уявлення про масштаб будівлі. Вантажівка дісталася вершини по залишках старої дороги, якою гуцульські коні возили на Піп Іван будматеріали

Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван розташована на висоті більше 2 км над рівнем моря. За цим показником обсерваторія - найвища житлова споруда в Україні.

Піп-Іван Чорногірський - третя за висотою вершина в Україні (2029 метрів). Дещо більшу висоту мають дві інші вершини з хреба Чорногора - Говерла і Бребенескул.

В туристичній спільноті будівлю обсерваторії часто називають "Білий Слон". Причина такої назви - вигляд споруди взимку, коли її стіни обмерзають, укриваючись шаром снігу та льоду.

"Білий Слон". Фото: poetryclub.com.ua

"Білий Слон" був збудований урядом міжвоєнної Польщі в 1930-х роках, оскільки Варшавська обсерваторія зі збільшенням рівня освітлення міста втрачала здатність проводити спостереження за небом.

Обсерваторію почали споруджувати влітку 1936 року. Будували переважно з каменю-піщаника, будматеріали з залізничної станції Ворохта (70 км) підвозили кіньми й несли на руках або спині місцеві гуцули.

Фото 1930-х років. Джерело: carpathiansoutdoors.blogspot.com

Розташована у суворих умовах високогір'я, будівля мала забезпечити надійний прихисток персоналу, особливо взимку, коли на вершинах Чорногори лютує ураганний вітер, іноді відрізаючи дорогу до людських поселень під хребом.

Стіни обсерваторії складають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху й 1 м - на рівні верхніх поверхів.

2009 рік. Знято з місця, де раніше був купол телескопу

Споруда має два поверхи зі східного (івано-франківського) й п'ять поверхів - із західного (закарпатського) боку.

Дах було вкрито листами міді. З південної сторони була ротонда, на якій розміщувався телескоп. Мідний купол телескопу розкривався автоматично.

Ротонда з телескопом. Фото 1938-40 рр.

У будівлі було 43 кімнати, включаючи конференц-залу, житлові приміщення, їдальню, кабінети, акумуляторну станцію й котельню в підвалі.

Обсерваторію врочисто відкрили 29 липня 1938 року. Польські вчені зібрали значну кількість астрономічного матеріалу, який пізніше загинув у пожежі під час Варшавського повстання 1944-го.

 Обсерваторія на Попі Івані після відкриття в 1938 році. Вигляд з заходу, з тодішньої чехословацької (нині закарпатської) сторони Чорногірського хребта.

Фото: shopopaloshow.livejournal.com

Після приєднання Галичини до Української РСР на Піп Іван вирушила експедиція Академії наук України. 31 грудня 1939-го перший академік-астроном АН Української РСР Олександр Орлов піднявся до обсерваторії.

На основі звіту Орлова президія Академії Наук республіки постановила: Карпатську астрономічну обсерваторію (нова офіційна назва) передати до складу АН УРСР, відповідно до постанови республіканського уряду від 2 січня 1940 року.

Знято у 2002 році приблизно з того ж місця. Зараз кордон по Чорногорі розділяє не Чехословаччину й Польщу, а Закарпаття та Івано-Франківщину.

Фото: Павло Солодько (ІП)

До червня 1941 року українські вчені ще проводили на Чорногорі метеорологічні дослідження. Потім розпочалася німецько-радянська війна - і споруду на Попі Івані зайняв військовий гарнізон Угорщини, яка була союзником Третього рейху.

Відтоді, з 1940-х років приміщення стоїть без даху і металевих частин. Більшість дерев'яних перекриттів провалилися під впливом високогірних погодних умов, але фундаменти й кам'яні стіни будівлі міцні і досі знаходяться у задовільному стані.

Консерація споруди у 2012 році. Перекривали дах і мурували віконні та дверні прорізи, щоб убезпечити "Білого Слона" від вологи. Повідомлялося, що споруда має 2-3 роки висихати, після чого можна буде розпочати відновлювальні роботи

Фото: zommersteinhof.livejournal.com

Українсько-польські переговори щодо відновлення і реконструкції "Білого Слона" тривали з 1996 року. Передбачалося різне призначення відновленої споруди - від наукового до туристично-рекреаційного.

Також: Закинута обсерваторія в Карпатах. Як було і як є. ФОТО

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.