АНОНС: 29-30 червня - наукова конференція до 75-річчя Акта відновлення Української держави. ФОТО

До цієї річниці у Києві упродовж 29-30 червня проходитиме Міжнародна наукова конференція "Український визвольний рух 1920-1950-х років: ідея державності та її реалізація".

30 червня, о 9.00, співробітники Українського інституту національної пам’яті спільно з громадськістю покладуть квіти до меморіальної дошки Дмитру Мирону-Орлику, одному з учасників відновлення української державності у 1941 році. 

30 червня 1941-го року у Львові з ініціативи Організації українських націоналістів було проголошено Акт відновлення української державності. Ця чергова спроба українців заявити про власну державність відбувалася у вкрай несприятливих обставинах і навряд чи могла бути успішною. Втім, вона вчергове засвідчила їхнє прагнення до власної незалежності.

Акт відновлення української державності від 30 червня 1941 р., надрукований у газеті "Самостійна Україна" 10 липня 1941 р. 

Український інститут національної пам'яті вшановує проголошення Акту відновлення української державності у контексті Року державності. Водночас довкола цієї події побутує чимало міфів та спекуляцій. Наукова конференція, що відбудеться в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, покликана викристалізувати з них історичну правду. 

Дослідники говоритимуть про причини й наслідки проголошення Акту відновлення української державності та місце цієї події в нашій історії. 

Львів’яни в очікуванні проголошення Акту відновлення української державності. Площа Ринок, 30 червня 1941 р.

У роботі конференції візьмуть участь науковці з України, Німеччини, Великобританії, Литви. Зокрема, Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, Іван Патриляк, декан історичного факультету КНУ імені Т. Шевченка, Володимир Трофимович, завідувач кафедри історії Національного університету "Острозька академія, Богдан Галайко, директор Науково-дослідного інституту українознавства, Дмитро Злепко, професор Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина), Стефан Романів голова Організації українських націоналістів (бандерівців).

Програму можна завантажити тут. 

Конференція розпочне роботу 29 червня, о 14.00, в аудиторії 349 історичного факультету КНУ ім. Шевченка (вул. Володимирська, 60). Перед початком, о 12.30, відбудеться презентація книги "Петро Дужий. Відоме й незнане". 

 я

Науковий форум організовує Український інститут національної пам’яті спільно із Науково-дослідним інститутом українознавства, Історичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром досліджень визвольного руху та МБУ "Центр національного відродження". 

Покладання квітів до меморіальної дошки Дмитру Мирону-Орлику відбудеться 30 червня, о 09.00, за адресою Володимирська, 50 (будівля Національної опери України).

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.