Спецпроект

ПОЛЯКИ ПРОСЯТЬ В УКРАЇНЦІВ ВИБАЧЕННЯ ЗА ІСТОРИЧНІ КРИВДИ

Польська преса публікує відкрите звернення трьох колишніх Президентів Польщі, інтелектуалів, публіцистів, громадських і духовних діячів: "Дякуємо за Ваш лист та просимо пробачити кривди, завдані нашим братам українцям польськими руками".

Лист є відповіддю на звернення Президентів України Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, ієрархів українських церков, громадських діячів до польського суспільства із проханням пробачити українські провини перед поляками.

"Історична правді" без скорочень публікує польський лист-відповідь:

Брати українці,

у 1894 році, під час з’їзду польських та українських літераторів й журналістів у Львові, поет, письменник та мислитель Іван Франко сказав: "На цілу Слов’янщину немає двох таких народів, котрі б у політичній та духовній площині так міцно зрослися із собою, так численні мали взаємні зв’язки, проте, незважаючи на це, так сторонилися один одного, як поляки та українці".

З часом, на наше спільне нещастя, відстороненість замінили ненависть й націоналізм, а також їхній гіркий плід — злочин — який спільно пережили поляки та українці на Волині та Східній Галичині, на Холмщині, і Бещадах та на Перемишльській землі.

Тим більше нас тішить Ваш лист лист, зі знаменними словами "пробачаємо та просимо про вибачення", у якому не ухиляєтеся від відповідальності за кривди, завдані полякам у сорокових роках минулого століття.

Ми також віддаємо честь жертвам братовбивчих польсько-українських конфліктів.

Дякуємо за Ваш лист та просимо пробачити кривди, заподіяні нашим братам українцям польськими руками. Перед нами подібну думку висловили представники польської Католицької церкви, до взаємного пробачення наші народи гаряче закликав папа Іван Павел ІІ.

Заради поєднання невтомно працювали Єжи Ґєдройць та Яцек Куронь, а також президенти наших країн, не забуваймо їхню спадщину.

Провина вимагає належної сплати, якою у відносинах між нашими народами є витворення справжнього братерства. Наперекір польській та українській малодушності, у добрі, але також у злі часи, котрі, можливо, приходять до нашої спільної Європи, що їй загрожують націоналізми та російський імперіалізм.

Загрози легше пережити разом. Ми й надалі захоплюємося вами та солідаризуємося у боротьбі з агресором, котрий вже понад два роки окупує частину української землі, прагнучи не допустити втілення вашої мрії про життя в об’єднаній Європі.

Лєх Валенса, лідер першої "Солідарності", лауреат Нобелівської премії миру, колишній Президент Польщі

Алєксандер Кваснєвський, колишній Президент Польщі

Броніслав Коморовський, колишній Президент Польщі

Влодзімєж Цімошевич, колишній прем’єр-міністр

Анджей Олєховський, колишній міністр закордонних справ

Адам Ротефельд, колишній міністр закордонних справ

Радослав Сікорський, колишній міністр закордонних справ

Павел Коваль, колишній віце-міністр закордонних справ

Ґжеґож Схетина, голова партії Громадянська платформа

Малґожата Кідава-Блонська, віце-спікер Сейму

Ружа Тюн, депутат Європейського парламенту

Адам Шляпка, депутат від партії "Сучасна"

Матеуш Кійовський, лідер Комітету захисту демократії

Владислав Фрасинюк, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат

Збіґнєв Буяк, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат

Збігнєв Янас, лідер першої "Солідарності", колишній депутат

Боґдан Ліс, лідер першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, депутат

Януш Онишкєвич, речник першої "Солідарності", колишній міністр національної оборони

Генрик Вуєц, член керівництва першої "Солідарності", колишній політичний в’язень, колишній депутат

Ґражина Станішевська, лідерка першої "Солідарності", ув’язнена під час Воєнного стану, колишній депутат

Анджей Вєльовєйський, колишній депутат, сенатор, дупутат Європейського парламенту, католицький діяч

Адам Міхнік, головний редактор видання "Gazeta Wyborcza"

Єжи Бачинський, головний редактор тижневика "Polityka"

Боґуслав Хработа, головний редактор видання "Rzeczpospolita"

Томаш Ліс, головний редактор тижневика "Newsweek Polska"

Лєшек Яжджевський, головний редактор журналу "Liberte!"

Ярослав Куіш, головний редактор Інтернет-тижневика "Kultura Liberalna"

Кароліна Вігура, соціолог, Варшавський університет, "Kultura Liberalna"

Славомір Сєраковський, головний редактор видання "Krytyka Polityczna"

Северин Блюмштайн, голова Товариства журналістів

Анджей Северин, актор, режисер, директор Польського театру у Варшаві

Ґжеґож Ґауден, колишній директор Інституту книги

Казімєж Сова, римо-католицький духовний, публіцист

Томаш Достатні, домініканець, публіцист

Людвік Вісьнєвський, домініканець, університетський душпастир, колишній діяч антикомуністичної демократичної опозиції

Станіслав Опєля, єзуїт, колишній провініціал Мазовєцько-великопольскої провінції Товариства Ісуса, колишній керівник незалежної Російської провінції

Анджей Стасюк, письменник, видавець

Моніка Шнайдерман, видавець

Павел Смоленський, репортер, лауреат Нагороди польсько-українського поєднання

Марек Бейлін, публіцист видання "Gazeta Wyborcza"

Войцєх Мазярський, публіцист видання "Gazeta Wyborcza"

Данута Куронь, громадська діячка

Кшиштоф Становський, громадський діяч, співзасновник Громадянського комітету солідарності з Україною

Іза Хрусьлінська, публіцистка, учасниця польсько-українських громадських ініціатив

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія":

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.