Меморіальну дошку Євгену Коновальцю відкрили в Києві. ФОТО, ВІДЕО

Сьогодні в Києві на стіні будинку по вул. Січових стрільців, 24 урочисто відкрили меморіальну дошку Євгену Коновальцю.

Меморіальний знак відкрили о 12:00 на стіні будівлі, де в 1918 році розміщувалися казарми Галицько-Буковинського куреня (згодом – 1-го полку) Січових стрільців.

На честь цього формування й отримала назву центральна вулиця Києва, що до 2016 року називалася іменем більшовицього діяча Артема (Федора Сергєєва)

Фото: ФБ Павла Подобєда

Меморіальна дошка містить барельєф полковника Армії УНР Євгена Коновальця у військовому вбранні. Її супроводжує напис: "Полковнику Армії УНР Євгену Коновальцю (1891 – 1938), командиру Січових стрільців, касарні яких знаходились у цьому будинку у 1918 р.".

Автор композиції – скульптор Олександр Михайлицький

Фото: ФБ Павла Подобєда

Меморіальну дошку встановили з ініціативи Українського інституту національної пам'яті. Після того, як священики УПЦ КП та УГКЦ освятили меморіальний знак, виступив заслужений артист України кобзар Тарас Компаніченко.

Присутні наголошували – попри еміграцію, Коновалець створив Організацію українських націоналістів та надихнув майбутніх діячів ОУН Степана Бандеру та Романа Шухевича.

Фото: ФБ Павла Подобєда

"Цьогоріч ми починаємо згадувати боротьбу 1917–1921 років, яка стала основою відновлення незалежності України. Нам важливо нагадати, що у 1991 році українська незалежність не впала з неба", – зазначив віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, передає "Укрінформ".

За його словами, символічно, що рік починається з відкриття меморіальної дошки Коновальцю, оскільки саме він втілював у життя істину, що незалежна Україна не може бути без боєздатної армії.

"Полковник – один із тих будівничих української саме армії. Породив ту ідею, яку продовжили згодом і Шухевич, і інші наші славні воїни і зараз їх підтримали сучасні", – сказав міністр культури Євген Нищук, передає "5 канал".

"Він своєю діяльністю зумів поєднати два покоління борців. Дав дорогу в життя, дорогу в історію наступному поколінню – тих, які вже боролися підпільними методами у 20-ті – 50-ті роки. Роман Шухевич, Степан Бандера – ці імена стали відомими, стали історичними зокрема і завдяки Євгену Коновальцю", – додав Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз