Меморіальну дошку Євгену Коновальцю відкрили в Києві. ФОТО, ВІДЕО

Сьогодні в Києві на стіні будинку по вул. Січових стрільців, 24 урочисто відкрили меморіальну дошку Євгену Коновальцю.

Меморіальний знак відкрили о 12:00 на стіні будівлі, де в 1918 році розміщувалися казарми Галицько-Буковинського куреня (згодом – 1-го полку) Січових стрільців.

На честь цього формування й отримала назву центральна вулиця Києва, що до 2016 року називалася іменем більшовицього діяча Артема (Федора Сергєєва)

Фото: ФБ Павла Подобєда

Меморіальна дошка містить барельєф полковника Армії УНР Євгена Коновальця у військовому вбранні. Її супроводжує напис: "Полковнику Армії УНР Євгену Коновальцю (1891 – 1938), командиру Січових стрільців, касарні яких знаходились у цьому будинку у 1918 р.".

Автор композиції – скульптор Олександр Михайлицький

Фото: ФБ Павла Подобєда

Меморіальну дошку встановили з ініціативи Українського інституту національної пам'яті. Після того, як священики УПЦ КП та УГКЦ освятили меморіальний знак, виступив заслужений артист України кобзар Тарас Компаніченко.

Присутні наголошували – попри еміграцію, Коновалець створив Організацію українських націоналістів та надихнув майбутніх діячів ОУН Степана Бандеру та Романа Шухевича.

Фото: ФБ Павла Подобєда

"Цьогоріч ми починаємо згадувати боротьбу 1917–1921 років, яка стала основою відновлення незалежності України. Нам важливо нагадати, що у 1991 році українська незалежність не впала з неба", – зазначив віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, передає "Укрінформ".

За його словами, символічно, що рік починається з відкриття меморіальної дошки Коновальцю, оскільки саме він втілював у життя істину, що незалежна Україна не може бути без боєздатної армії.

"Полковник – один із тих будівничих української саме армії. Породив ту ідею, яку продовжили згодом і Шухевич, і інші наші славні воїни і зараз їх підтримали сучасні", – сказав міністр культури Євген Нищук, передає "5 канал".

"Він своєю діяльністю зумів поєднати два покоління борців. Дав дорогу в життя, дорогу в історію наступному поколінню – тих, які вже боролися підпільними методами у 20-ті – 50-ті роки. Роман Шухевич, Степан Бандера – ці імена стали відомими, стали історичними зокрема і завдяки Євгену Коновальцю", – додав Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.