Меморіальну дошку Євгену Коновальцю відкрили в Києві. ФОТО, ВІДЕО

Сьогодні в Києві на стіні будинку по вул. Січових стрільців, 24 урочисто відкрили меморіальну дошку Євгену Коновальцю.

Меморіальний знак відкрили о 12:00 на стіні будівлі, де в 1918 році розміщувалися казарми Галицько-Буковинського куреня (згодом – 1-го полку) Січових стрільців.

На честь цього формування й отримала назву центральна вулиця Києва, що до 2016 року називалася іменем більшовицього діяча Артема (Федора Сергєєва)

Фото: ФБ Павла Подобєда

Меморіальна дошка містить барельєф полковника Армії УНР Євгена Коновальця у військовому вбранні. Її супроводжує напис: "Полковнику Армії УНР Євгену Коновальцю (1891 – 1938), командиру Січових стрільців, касарні яких знаходились у цьому будинку у 1918 р.".

Автор композиції – скульптор Олександр Михайлицький

Фото: ФБ Павла Подобєда

Меморіальну дошку встановили з ініціативи Українського інституту національної пам'яті. Після того, як священики УПЦ КП та УГКЦ освятили меморіальний знак, виступив заслужений артист України кобзар Тарас Компаніченко.

Присутні наголошували – попри еміграцію, Коновалець створив Організацію українських націоналістів та надихнув майбутніх діячів ОУН Степана Бандеру та Романа Шухевича.

Фото: ФБ Павла Подобєда

"Цьогоріч ми починаємо згадувати боротьбу 1917–1921 років, яка стала основою відновлення незалежності України. Нам важливо нагадати, що у 1991 році українська незалежність не впала з неба", – зазначив віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, передає "Укрінформ".

За його словами, символічно, що рік починається з відкриття меморіальної дошки Коновальцю, оскільки саме він втілював у життя істину, що незалежна Україна не може бути без боєздатної армії.

"Полковник – один із тих будівничих української саме армії. Породив ту ідею, яку продовжили згодом і Шухевич, і інші наші славні воїни і зараз їх підтримали сучасні", – сказав міністр культури Євген Нищук, передає "5 канал".

"Він своєю діяльністю зумів поєднати два покоління борців. Дав дорогу в життя, дорогу в історію наступному поколінню – тих, які вже боролися підпільними методами у 20-ті – 50-ті роки. Роман Шухевич, Степан Бандера – ці імена стали відомими, стали історичними зокрема і завдяки Євгену Коновальцю", – додав Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.