У Стокгольмі під загрозою знищення могили дипломата УНР та діяча ОУН

У столиці Швеції Стокгольмі під загрозою знищення перебувають могили двох визначних українців: Осипа Майданюка та Богдана Кентржинского.

4 грудня 2017 року громадський активіст, співкоординатор Громадського сектора Євромайдану, Олег Слабоспицький на цвинтарі Skogskyrkogården у Стокгольмі знайшов могили та вшанував двох визначних постатей українського визвольного руху ХХ ст.: Осипа Майданюка та Богдана Кентржинського. Перша могила була зовсім занедбана та повністю заросла травою.

 Могила Осипа Маданюка "до".
 Могила Осипа Маданюка "після".

В адміністрації цвинтаря повідомили, що обидві могили можуть бути знищені у будь-який момент, бо передані під опіку цвинтаря. Могила Осипа Майданюка —  у листопаді 2017 року, а Богдана Кентржинского — взагалі дуже давно.

Могила Богдана Кентржинського

Долею випадку обидві могили збереглись, але зараз перебувають під загрозою знищення. За шведськими законами, у разі відсутності опікуна цвинтар має право ховати іншу людину на цьому ж місці після 25 років з дня поховання та 5 додаткових років пошуку родичів.

Зараз активіст очікує на реакцію МЗС та посольства України у Швеції.

ДОВІДКА:

Осип Майданюк — секретар офіційної Дипломатичної місії УНР в Швеції у 1918—20 роках. У Клівленді зберігаєтся його спадщина — близько 500 книг виданих про Україну в період 1917—21 роки. Крім того він є відомим художником, твори якого є в музеях України, Швеції, Австрії, Німеччини, США.

Богдан Кентржинський — з кінця 1930-х років — член ОУН (псевдо "Кент" вказано на могилі). З 1941 року — уповноважений ОУН у Фінляндії. У 1942 році заснував у Гельсінкі Українське інформаційне бюро для Фінляндії і Скандинавії, яке впродовж 1942—44 років видало понад 800 статей 4 мовами у фінській пресі.

У 1949 році заснував у Стокгольмі Українське інформаційне бюро на Скандинавію та Український академічний клуб. Досліджував та перекладав праці на тему союзу Мазепи та Карла XII. Був журналістом Daily Telegraph, Associated Press та багатьох інших видань.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.