На Львівщині перепоховали 103-х мадярських вояків Другої світової. ФОТО

19 вересня у Львівській області перепоховали рештки 103-х угорських військовослужбовців, які загинули під час Другої світової війни в Україні.

Останки зібрали під час ексгумацій, які тривали протягом останніх двох років, повідомив "Історичній правді" учасник події — відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

 Усі фото: FB Святослава Шеремети

Доти угорські вояки були поховані в місцях, розкиданих по всій Україні: на Івано-Франківщині, на Аскольдовій могилі в Києві та в північно-східних областях.

Відтепер прах 103-х загиблих гонведів спочиватиме на угорській ділянці німецького збірного кладовища в с. Потеличах Львівської області. Там поховано понад 16 тисяч німецьких солдатів Другої світової війни.

 

Перепоховання відбувалося за участі офіційної делегації з Угорщини на чолі з Командиром Інституту військової історії та музею Міністерства оборони полковником Вілмошем Ковачем та військового аташе Посольства Угорщини в Україні підполковника Калмана Хюше.

 

Присутні вшанували пам’ять полеглих молтивою й домовилися про дальшу співпрацю в справі впорядкування військових поховань.

Читайте також:

На Одещині відкрили меморіал землякам, які воювали за УНР

Пам'ятник українським військовополоненим у Німеччині зіпсували

Дещиця назвав умови відновлення польських ексгумацій в Україні 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.