У Помпеях знайшли еротичну фреску з ілюстрацією античного міфу. ФОТО

Археологи знайшли на розкопках у Помпеях еротичну фреску, на якій зображено Леду та лебедя з давньогрецького міфу, який надихав митців впродовж багатьох століть.

Знайдений витвір ймовірно прикрашав спальню заможного будинку біля центру стародавнього міста, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Місто Помпеї поховав вулканічний попіл після виверження Везувія в I ст. н. е.

 Знайдену фреску планують виставити в музеї. Фото: EPA

Міф розповідає про те, як Зевс перетворився на лебедя і зґвалтував Леду, царицю Спарти. Згідно з класичною міфологією, це призвело до значних наслідків.

 Археолог обережно очищує фреску від вулканічної породи. Фото: EPA

Після статевого акту Леди з лебедем, а потім з її чоловіком царем Тіндареєм, з'явилося два яйця: з них вийшли Єлена, Клітемнестра та близнюки Кастор і Полідевк.

Зваблення Леди лебедем було популярним сюжетом для художників епохи Відродження в Італії у XVI столітті. Цей міф надихав Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Тінторетто та інших митців.

Оригінальні роботи Леонардо та Мікеланджело втрачено, але їхні копії зберігаються в музеях.

 Фреска розміщувалася біля входу до вілли на одній з головних вулиць Помпеїв. Фото: EPA

Міфу про Леду та лебедя також присвятив вірш відомий ірландський поет Вільям Батлер Єйтс.

Нещодавно поблизу фрески з Ледою знайшли еротичну фреску, на якій зображений римський бог родючості Пріап. На малюнку він зважує свій пеніс на вагах.

Проте ця робота збереглася в гіршому стані, ніж зображення Леди.

 Ось так Леду та лебедя зображував італійський митець епохи Відродження Тінторетто. Фото: GETTY IMAGES

За легендою, донька Леди Єлена одружилася з царем Спарти Менелаєм. Коли її викрав син троянского царя Парис, почалася Троянська війна.

 Копія картини Леонардо да Вінчі, на якій зображено Леду та лебедя. Фото: GETTY IMAGES

У Єлени було безліч шанувальників, її вважали найкрасивішою жінкою у Греції.

Ця копія роботи Мікеланджело виставлена в італійському музеї. Фото: GETTY IMAGES 

Легенда про Клітемнестру також надихала митців впродовж багатьох століть. Згідно з міфом, вона вбила царя Мікен Агамнемнона, брата Менелая.

Зевс став римським богом Юпітером, і в Помпеях нерідко знаходять мистецькі роботи з зображенням давньогрецьких міфів.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".