Слов’яни. В Україні знімають історичний серіал на основі міфології

В Україні, поблизу села Дениші Житомирської області, знімають 12-серійний історичний серіал з елементами фентезі про життя слов’ян на межі VI-VII століть — Слов’яни.

Про це повідомляє НВ.

 

За сюжетом першого в Україні серіалу, в основі якого лежать традиції та міфологія древніх слов'ян, юна травниця Драга шукає спосіб врятувати свого брата, який дивовижним чином перетворився на оленя.

Одного разу олень приводить її до непритомного пораненого незнайомця, який не пам'ятає, хто він. Завдяки своїм чарівним здібностям, Драга рятує чужинця.

Разом вони намагаються з'ясувати, хто він такий, але чим більше дізнаються, тим більша загроза нависає над всіма жителями слов'янського городища Великий стіл.

 

Серіал створюється міжнародною командою — українськими та словацькими режисерами, продюсерами й акторами на чолі з міжнародним шоуранером та режисером Петером Беб'яком (відомий українсько-словацьким фільмом Межа).

"У серіалі спостерігаємо за життям городища впродовж одного року, коли відбуваються всі ритуали, що були в давніх слов'ян у дохристиянський період.

Починаємо від перетворення молодих хлопців на чоловіків, ініціації, а завершуємо літнім сонцестоянням, великим святкуванням життя. Крім того, бачимо ритуали поховання, ритуали народження, ритуали спілкування з іншими світами і т. д", — розповів головний сценарист Йозеф Колеяк.

 

В Україні глядач дивитиметься серіал українською мовою, в Словаччині - словацькою. У кадрі українські актори говорять українською, словацькі колеги відповідають їм словацькою.

У бойових сценах серіалу задіяні каскадери світового рівня, що працювали над постановками в Грі престолів, фільмах Рідлі Скота та Стівена Спілберга. Постановник трюків — Роман Янкович.

 

Головні ролі в серіалі грають Юрай Лой, Поліна Носихіна, Томаш Машталір, Макар Тихомиров, Анна Адамович, Олексій Тритенко, Душан Цінкота, Олександр Мавріц, Олег Мосійчук, Яна Квантікова, Анди Гриц, Тетяна Міхіна, Олександр Рудинський, Зузана Фіалова, Ольга Ясинська, Євгенія Шимшир'ян, Руслан Сенічкін та інші.

Прем'єра серіалу Слов'яни запланована на 2020 рік.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.