Іn Memoriam. Науковець Альберт Разін здійснив самоспалення в російській Удмуртії через мову

У вівторок, 10 вересня, в Іжевську (Удмуртія, Росія) директор Інституту людини УдГУ Альберт Разін облився бензином і влаштував акт самоспалення перед будівлею місцевої Державної ради.

Про повідомляє видання "Тексти" із посиланням на "Новинарню".

 

Як повідомляють російські надзвичайники, Разін тримав у руках плакат з цитатою дагестанського поета Расула Гамзатова: "І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти".

Альберт Разін отримав опіки 100% тіла, був госпіталізований у важкому стані. Через декілька годин чоловік помер у лікарні.

 

Альберту Разіну влітку цього року виповнилося 79 років. Відомо, що він вимагав від місцевої влади ухвалення рішень та заходів для збереження удмуртської мови, домагався, щоби цю мову діти вчили в школі.

Удмуртською у низці регіонів Росії розмовляють понад 324 тисяч осіб, існує загроза зникнення цієї мови.

Саме в такий спосіб, протестуючи проти русифікації, в ніч на 21 січня 1978 року, в день Злуки, здійснив самоспалення Олекса Гірник.
Про самоспалення Олекси Гірника на Тарасовій горі в січні 1978-го читайте за посиланням.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.