Іn Memoriam. Науковець Альберт Разін здійснив самоспалення в російській Удмуртії через мову

У вівторок, 10 вересня, в Іжевську (Удмуртія, Росія) директор Інституту людини УдГУ Альберт Разін облився бензином і влаштував акт самоспалення перед будівлею місцевої Державної ради.

Про повідомляє видання "Тексти" із посиланням на "Новинарню".

 

Як повідомляють російські надзвичайники, Разін тримав у руках плакат з цитатою дагестанського поета Расула Гамзатова: "І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти".

Альберт Разін отримав опіки 100% тіла, був госпіталізований у важкому стані. Через декілька годин чоловік помер у лікарні.

 

Альберту Разіну влітку цього року виповнилося 79 років. Відомо, що він вимагав від місцевої влади ухвалення рішень та заходів для збереження удмуртської мови, домагався, щоби цю мову діти вчили в школі.

Удмуртською у низці регіонів Росії розмовляють понад 324 тисяч осіб, існує загроза зникнення цієї мови.

Саме в такий спосіб, протестуючи проти русифікації, в ніч на 21 січня 1978 року, в день Злуки, здійснив самоспалення Олекса Гірник.
Про самоспалення Олекси Гірника на Тарасовій горі в січні 1978-го читайте за посиланням.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.