Американський музей природознавства перенесе памʼятник Рузвельту

Дирекція Американського музею природознавства ухвалила рішення забрати памʼятник Рузвельту з площі перед входом до музею

Про це повідомляє New York Times.

Пам'ятник 26-му президенту США при вході до будівлі музею був встановлений у 1940 році. Рузвельт зображений верхи на коні, а поруч йдуть індіанець та афроамериканець.

Президент музею Елен Футтер повідомила, що рішення музею базується на "ієрархічній композиції" памʼятника, а не на постаті Рузвельта, якого й надалі шанують.

"Настав час перемістити статую" - сказала вона.

Міський голова Нью-Йорка Білл де Блазіо підтримав це рішення: "Місто підтримує рішення музею. Це правильне рішення та правильний час, щоб зняти цю проблемну статую".

Родина Рузвельта також підтримали таке рішення. Правнук президента Теодор Рузвельт IV заявив, що "композиція памʼятника не відображає спадщини Теодора Рузвельта. Настав час перенести статую".

 
Фото: Caitlin Ochs для The New York Times

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".