У Дніпрі декомунізували флагштоки на історичному музеї

Із флагштоків на двох корпусах музею зрізали заборонену в Україні радянську символіку – серп, молот і зірку

У Дніпрі на двох будівлях національного історичного музею імені Яворницького декомунізували флагштоки. Про це у вівторок повідомило Радіо Свобода.

 

Про заборонену символіку на флагштоках на початку серпня в соцмережах написав учасник бойових дій на Донбасі Олег Чистопольцев, допис набув розголосу. Як він розповів у коментарі Радіо Свобода, до 30-річчя Незалежності України він має намір встановити флагшток з державним прапором на своєму будинку, тому приглядається до стану флагштоків і прапорів у місті.

За його словами, синьо-жовті прапори у тримачах з радянською символікою виглядають досить дивно, і такі він помітив не тільки на будівлі музею, а й на інших спорудах у центрі міста.

"У центрі міста є такі тримачі. Статистики в мене немає, але, наприклад, такий тримач я помітив на будівлі, розташованій прямо на площі Героїв Майдану. Такий собі оксиморон – поєднання непоєднуваного. Чому я звертаю на це увагу? У себе на під'їзді до Дня Незалежності я хочу встановити тримач із прапором. Хочу поширити цю ідею, закликати мешканців – прикрасити свої помешкання, місто прапорами. Звертаю увагу також на стан прапорів, які вже є. Подекуди вони пошарпані, як ганчірки: люди повісили, але не стежать за ними", – розповів Чистопольцев.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.