«Звіти для Шухевича»: у мережі опублікували документи віднайденого архіву УПА

До 80-ї річниці створення Української повстанської армії Центр досліджень визвольного руху виклав першу частину оцифрованих документів з архіву повстанців

Папери знайшли у молочному бідоні та металевій скриньці на Івано-Франківщині. Історики говорять про те, що чимало документів з архіву призначалися головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу.

 

"Нам вдалося встановити номер підпільної пошти "612". Цей номер належав Головному командиру УПА, а також Голові Бюро Проводу ОУН — Роману Шухевичу. Найбільше конвертів із матеріалами з цього архіву адресувалися саме на цей номер.

Враховуючи, що в архіві є різні документи, як хроніки сотень УПА, звіти із теренів, описи боїв тощо, а також, що ці матеріали находили із різних територій, — Львівщина, Тернопільщина, Станіславівщина, Закерзоння.

Ми припускаємо, що цей архів комплектувався для використання  Проводом ОУН, а так як в цей час на території Рогатинщини перебував Роман Шухевич, то й матеріали надходили на його адресу", — пояснює Руслан Забілий, к.і.н., генеральний директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" і член вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

Колекцію з понад 30-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

До збірки увійшли:

  • відомості про сотні "Гайдамаки" та "Орли";

  • хроніки сотень "Чорноморці", "Бурлаки", "Рубачі";

  • звіти відділів УПА воєнних округ "Буг" та "Говерля";

  • дані про власні та ворожі втрати в людях і майні від переходу фронту;

  • "Два етапи УПА (Спроба огляду повстання і дій УПА в період німецької окупації)", тощо.

Архів віднайшли у Стратинських лісах Рогатинського району на Івано-Франківщині у 2019 році. Важливим елементом цього архіву є хроніки сотень "Сірі Вовки" та "Бурлаки" із воєнної округи "Лисоня". Документи не публікувалися раніше і вперше стануть доступними для всіх зацікавлених після майже 80-ти років із дня їхнього створення.

Збірка містить відомості про формування декількох сотень УПА, вишкільні табори, побут, рейди та інші події з їхнього життя. Наприклад, в одній з хронік мова йде про проповідь для воїнів та спільну вечерю зі священиками, святкування Зелених свят, організацію при сотні курсів санітарів та мінерів. Окрім цього хроніки доповнені поезіями, що присвячені сотні, описи свят супроводжуються детальними згадками про традиції, пісні, тощо.

Серед документів колекції — інформація про підвищення у ступенях та нагородження Хрестами бойової заслуги вояків УПА з переліком їхніх псевдо.

Також архів містить заклик до селян Прикарпаття саботувати хлібозаготівельну кампанію більшовицької влади: "Не дозвольте, щоб на Вашій праці росла сталінська імперія, новітня тюрма народів… Ні зерна сталінській клітці з нового врожаю Зривайте пляни "державних" хлібозаготівель… Геть нелюдський грабунок хліба з українського села!".

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті понад 32,5 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.