В Ауґсбурзі відновлено пам’ятник на могилі Юрія Клена

У німецькому місті Авґсбурзі відновили надгробок на могилі поета Освальда-Еккарда Бурґгардта (Юрія Клена), який був знищений влітку 2024 року.

Про це у своєму відеоблозі розповів професор філософського факультету Українського Вільного Університету Андрій Портнов.

Надгробок Юрія Клена в Ауґсбурзі, дизайн якого зробив відомий графік Яків Гніздовський, відновили в автентичному вигляді.

Цьому посприяв вихід нового видання Кленової німецькомовної антології київських неокласиків "Поезія проклятих" (Dichtung Der Verdammten), яке упорядкували Андрій Портнов і літературознавиця Наталія Котенко-Вусатюк з метою популяризації постаті й доробку українського неокласика в німецькомовному середовищі.

"Майже детективна історія відновлення в Ауґсбурзі могили Юрія Клена (Освальда Бурґардта) та видання в Німеччині його антології перекладів київських неоклясиків (рукопис був завершений 1947 року – у рік смерти Бургардта – й чекав майже 80 років на публікацію)", - зазначив Андрій Портнов

Відновлення надгробного пам'ятника Освальда Бургардта в Ауґсбурзі стало можливим також завдяки зусиллям німецьких істориків Катаріни Біґґер (Dr. Katharina Biegger), Клауса Гарера (Dr. Klaus Harer) та Елізабет Гюльс (Elisabeth Hüls). 

Юрій Клен, справжнє ім'я - Освальд-Еккард Бурґгардт, народився 4 жовтня 1891 року на Вінничині. З 1931 року жив та працював у Німеччині, тісно співпрацював з поетами, що об'єднувались довкола "Вісника" Дмитра Донцова. З 1943-го працював викладачем в Українському вільному університеті в Празі, по закінченні війни — коротко професором слов'янської філології Інсбруцького університету. 

З травня 1947 року і до смерті працював головним редактором літературного журналу "Літаври" (виходив у Зальцбурзі, Австрія). За життя поета світ побачило п'ять чисел журналу. Помер Юрій Клен 30 жовтня 1947 року, похований на українській частині авґсбурзького цвинтаря Вестфрідгоф.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.