В Ауґсбурзі відновлено пам’ятник на могилі Юрія Клена

У німецькому місті Авґсбурзі відновили надгробок на могилі поета Освальда-Еккарда Бурґгардта (Юрія Клена), який був знищений влітку 2024 року.

Про це у своєму відеоблозі розповів професор філософського факультету Українського Вільного Університету Андрій Портнов.

Надгробок Юрія Клена в Ауґсбурзі, дизайн якого зробив відомий графік Яків Гніздовський, відновили в автентичному вигляді.

Цьому посприяв вихід нового видання Кленової німецькомовної антології київських неокласиків "Поезія проклятих" (Dichtung Der Verdammten), яке упорядкували Андрій Портнов і літературознавиця Наталія Котенко-Вусатюк з метою популяризації постаті й доробку українського неокласика в німецькомовному середовищі.

"Майже детективна історія відновлення в Ауґсбурзі могили Юрія Клена (Освальда Бурґардта) та видання в Німеччині його антології перекладів київських неоклясиків (рукопис був завершений 1947 року – у рік смерти Бургардта – й чекав майже 80 років на публікацію)", - зазначив Андрій Портнов

Відновлення надгробного пам'ятника Освальда Бургардта в Ауґсбурзі стало можливим також завдяки зусиллям німецьких істориків Катаріни Біґґер (Dr. Katharina Biegger), Клауса Гарера (Dr. Klaus Harer) та Елізабет Гюльс (Elisabeth Hüls). 

Юрій Клен, справжнє ім'я - Освальд-Еккард Бурґгардт, народився 4 жовтня 1891 року на Вінничині. З 1931 року жив та працював у Німеччині, тісно співпрацював з поетами, що об'єднувались довкола "Вісника" Дмитра Донцова. З 1943-го працював викладачем в Українському вільному університеті в Празі, по закінченні війни — коротко професором слов'янської філології Інсбруцького університету. 

З травня 1947 року і до смерті працював головним редактором літературного журналу "Літаври" (виходив у Зальцбурзі, Австрія). За життя поета світ побачило п'ять чисел журналу. Помер Юрій Клен 30 жовтня 1947 року, похований на українській частині авґсбурзького цвинтаря Вестфрідгоф.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".