На Харківщині демонтували останній пам'ятник Пушкіну

У місті Берестин на Харківщині демонтували погруддя російському поету Олександру Пушкіну.

Про це повідомили в ГО "Деколонізація. України".

Виконавчий комітет Берестинської міської ради прийняв рішення прибрати пам'ятник Пушкіну у центрі Берестина одразу після того, як монумент позбавили охоронного номера (охоронний №2422) і вилучили з реєстру пам'яток. На засіданні 17 червня проголосували одностайно за те, аби Пушкіна прибрали з публічного простору.

Пушкіна перемістили до Краєзнавчого музею імені Порфирія Мартиновича.

"Його обстежать, зроблять акт прийому, а потім буде виставлятися. Якщо виставка тих часів, то буде частиною експозиції, а якщо ні — зберігатиметься у фондах", — повідомила очільниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Берестинської міськради Ірина Стадник.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.