У Харкові ініціюють встановлення пам’ятника Миколі Міхновському

У Харкові пропонують встановити пам’ятник ідеологу українського націоналізму Миколі Міхновському.

Про це повідомили в ГО "Деколонізація. Україна".

Історичний клуб "Холодний Яр" передав місту погруддя Міхновського та звернувся до Харківського міського голови з проханням надати дозвіл і виділити місце для встановлення пам'ятника. Автор погруддя - черкаський скульптор Дмитро Бур'ян.

Ініціатори наголошують, що встановлення пам'ятника стане вшануванням одного з перших борців за свободу України нагадуванням про роль Харкова у формуванні державницької думки та кроком у відновленні історичної справедливості. Адже життя і діяльність Миколи Міхновського тісно пов'язані із містом. Тут у 1900 році він виголосив промову "Самостійна Україна" де відкрито проголосив необхідність відродження української держави.

"Саме тут він навчався у Харківському університеті, здобувши правничу освіту. У Харкові він зробив свої перші публічні виступи, які стали початком формування цілісної політичної програми для незалежної України", - йдеться у повідомленні.

У місті є лише одна меморіальна дошка на честь Міхновського її відкрили 24 серпня 2003 року на колишньому фасаді головного корпусу Харківського університету.

"Харків має повне право пишатися тим, що саме тут розпочався шлях людини, яка першою в новітній історії проголосила ідею незалежної України", - йдеться у повідомленні.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.