Українська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи на території Польщі

Українська експедиція у складі дослідників меморіально-пошукового центру «Доля» зі Львова розпочали пошуково-ексгумаційні роботи на території Польщі.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Експедиція почала досліджувати територію посеред лісу у Карпатах у селі Юркові (нині Юречкова) Підкарпатського воєводства. Ймовірно, тут можуть бути поховані до 18 вояків Української Повстанської армії, які загинули в бою з польською Армією Людовою в 1947 році. За словами українських фахівців, упівці оборонялись, захищаючи цивільне українське населення від примусового вивезення.

"У перший день сильний дощ у Бещадах завадив групі проведенню активних пошукових робіт. Але завдяки мотоблоку зняли перешкоди і стараються зняти шар землі до метра глибини, щоб зрозуміти, чи є сліди втручання", - передає кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.

Бій у селі Юречкова відбувся 4 березня 1947 року, але далі від місця, де почали пошук. Як переносили загиблих упівців, чи перевезли їх возами і хто саме це робив, достеменно невідомо.

До Другої світової війни село належало до Добромильського повіту Львівського воєводства. Тут жили переважно українці греко-католицького віросповідання. У вересні 1939 року з приходом Червоної армії село Юречкова відійшло до СРСР і було у складі Дрогобицької області.

Після завершення війни у 1945 році село Юречкова відійшло до Польщі. Українське населення з цих терен почали примусово виселяти, але УПА з місцевих українців чинила опір. З квітня 1947 року українське населення виселили з Юречкова під час операції "Вісла" на західні та північні терени Польщі. Примусова депортація стала наслідком домовленостей між радянською та польською комуністичними владами.

 
фото:  Галини Терещук

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".