На Полтавщині відкрили меморіальну дошку учасниці українського визвольного руху Харитині Кононенко
До 125-річчя Харитини Кононенко у Кобеляках на Полтавщині відкрили меморіальну дошку діячці волонтерського руху з підтримки УПА.
Про це повідомили у Представництві Українського інституту національної пам'яті в Полтаві.
125 років тому, 18 жовтня на Полтавщині, у родині діяча "Братства тарасівців", поета Мусія Кононенка народилася донька Харитина – громадська діячка, активістка українського жіночого руху, письменниця.
У міжвоєнний період Харитина Кононенко жила в Галичині. Створила серед українок краю осередки жіночого руху "Просвіти". Займалася органiзацiєю жiночих гурткiв на Холмщинi, Посяннi, Лемкiвщинi. Друкувала етнографiчнi довiдки у львiвських виданнях – журналi "Нова хата" та газетi "Дiло", де вела сторiнку для жiнок.
1941-го Харитина їде до Рівного, де очолює "Жіночу службу України" і займається організацією Українського Червоного Хреста. Завдяки її зусиллям, вдалося врятувати тисячі людей, особливо в перші роки нацистської окупації. Після заборони гітлерівцями 1942-го діяльності Українського Червоного Хреста, Харитина Кононенко очолює його підпільну структуру, тісно пов'язану з УПА. Організовує медичне забезпечення для бійців УПА. Налагоджує роботу "Жіночої служби України" на Волині. Її робота – надання практичної медичної і соціальної допомоги, притулку звільненим з полону.
За співпрацю з УПА Харитину Кононенко 16 липня 1943-го арештувало гестапо. 15 жовтня 1943-го гітлерівці її розстріляли, а тіло спалили. Перед смертю Харитина Кононенко залишила заповіт своїй співкамерниці Софії Степанюк: "Краще смерть, як такі зневаги та наруги. Якщо Господь вас збереже, розкажіть про страшні наші страждання. Хай всі українці знають, як гинули їхні брати і сестри. Хай ніколи не вірять ніяким "визволителям", а самі здобувають свої права".
