Унаслідок російської атаки у Києві пошкоджений Музей гетьманства

У ніч на 23 жовтня внаслідок російської атаки по Києву постраждала будівля Музею гетьманства.

Про це повідомили у Музеї Гетьманства.

"На велике щастя наша співробітниця, що була на своєму робочому місці не постраждала. Колекція музею була убезпечена з початку повномасштабного вторгнення. Але будівля музею, що є пам'яткою національного значення зазнала значних пошкоджень. З видимих це: вибиті майже всі вікна, дуже пошкоджений фасад, виламані вхідні металеві двері, пошкоджені внутрішні дерев'яні двері в експозиційних залах", - йдеться у повідомленні.

Музей потребує допомоги професійних архітекторів-реставраторів, котрі зможуть надати експертну оцінку пошкоджень. Усі заплановані заходи наразі відмінили, працівники сподіваються, що невдовзі музей відкриється для відвідувачів.

Музей гетьманства — це державний культурно-освітній та науково-дослідний заклад історичного профілю, осередок пам'яток, пов'язаних з історією та традиціями козацько-гетьманської доби. Музей розміщений у будинку-пам'ятці архітектури кінця ХVІІ — з надбудовами в ХІХ столітті, відомому в Києві як "будинок Мазепи". 

Реквізити для фінансової допомоги музею:

UA478201720314251001301048900

ЄДРПОУ 21570434

Призначення платежу: благодійний внесок на потреби музею.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.