У Холодному Яру вшанували борців за волю України

4 жовтня під час ХХХІ вшанувань борців за волю України на найвищій точці Холодного Яру – Меморіалі козакам-добровольцям – встановили ще шість пам’ятних горельєфів полеглим героям.

Про це повідомив Роман Коваль, президент Історичного клубу "Холодний Яр".

Під час ХХХІ вшанувань борців за волю України на найвищій точці Холодного Яру – Меморіалі козакам-добровольцям – встановили ще шість пам'ятних горельєфів полеглим героям, серед них:

КУЗЬМІН-"АРГО" Тарас, командир 3-го (іспаномовного) взводу 3-ї сотні ОДЧ "Карпатська Січ", головний сержант 3-ї сотні 49-го ОСБат ЗСУ (2022).

ЮЩЕНКО-"КАПА" Олександр, командир відділення 25-ї Окремої бригади охорони громадського порядку НГУ (2018), головний сержант 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія".

КОНОВАЛ-"НОРД" Сергій, командир 2-ї роти "Сталева сотня" 2-го стрілецького батальйону ім. Тараса Бобанича-"Хаммера" 67-ї ОМБр ЗСУ, лейтенант.

СОБКО-"ПАПАЙ" Павло, стрілець 118-ї Окремої бригади ТрО ЗСУ.

ПЕДЧЕНКО-"STEP" Степан, головний сержант1-ї піхотної роти 99-го ОПБат 1-ї ОМБр ЗСУ.

СТОРОЖЕНКО-"ТВОРЕЦЬ" Руслан, старший матрос, старший оператор 1-го загону ССО 73-го морського центру ім. кошового отамана Антіна Головатого.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.