Посол України повідомив деталі пошукових робіт у Польщі

Посол України в Польщі Василь Боднар відвідав українську експедицію, яка проводить пошукові роботи в селі Юречково, неподалік кордону з Україною.

Про це пише Укрінформ.

Це перші українські пошукові роботи, які проводяться на території Республіки Польща з 2016 р. і які стали можливими завдяки діяльності Українсько-польської робочої групи з питань національної пам'яті.

"Ми задоволені допомогою Польщі у проведенні пошукових робіт в Юречкове, створено усі необхідні умови для роботи. Пошукові роботи триватимуть до трьох тижнів", - зазначив Посол України в Польщі Василь Боднар.

Протягом цієї експедиції планується знайти рештки 18 осіб, а самі роботи триватимуть до трьох тижнів. Такий термін обумовлений погодними умовами та великою територією для здійснення земляних робіт.

Нагадаємо, раніше Україна також видала дозволи, в результаті яких велися пошукові та ексгумаційні роботи у Пужниках на Тернопільщині та на території колишнього цвинтаря в районі Збоїща у Львові.

З українського боку буде продовжено надання дозволів на пошуково-ексгумаційні роботи, зокрема у таких населених пунктах, як Гута Пеняцька на Львівщині та Угли Рівненської області.

"У нас є відповідні домовленості, які реалізуються. Сподіваємося, що роботи триватимуть і в інших місцях, щодо яких звернулася українська і польська сторони. Українська сторона до цього готова і видасть дозволи найближчим часом", - підкреслив Боднар.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.