На Львівщині відбудеться посвячення меморіалу воякам УПА

5 жовтня у селі Дев'ятники на Львівщині відбудеться посвячення меморіалу воякам УПА.

Про це інформує громадська ініціатива "Незнаному воякови".

У 1944-45 роках в Дев'ятниках була розташована Референтура пропаганди Крайового Проводу ОУН, тут діяла підпільна друкарня, розроблялися/дискутувалися важливі ідеологічні документи українського повстанського руху. До нині у довколишніх лісах знаходять залишки повстанських криївок, в селі та околиці відбулося понад десять боїв та облав.

"Тодішнє село було глибоко патріотичним, освіченим і активним, десятки мешканців включилися у збройну боротьбу. Розуміючи неспроможність зламати українських повстанців, совєтські органи безпеки навіть розглядали варіант повного виселення і ліквідації села, такий документ ми виявили в архіві!", - зазначає громадська ініціатива "Незнаному воякови".

Нині на старому дев'ятницькому цвинтарі ідентифіковано десять могил повстанців, більшість з них братські. Відомо 19 імен і прізвищ загиблих, десятки залишаються невідомих.

"Впорядковуючи військову дільницю цвинтаря, будуючи кам'яні хрести і центральний монумент, згадуємо у молитві всіх, знаних і незнаних героїв, що віддали своє життя!", - наголошують у громадській ініціативі "Незнаному воякови".

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.