АНОНС: Презентація фільму у Києві "Лемик. Постріл в обороні мільйонів"

15 листопада у Києві презентують фільм "Лемик. Постріл в обороні мільйонів"

Про це інформує Музей Голодомору.

Сюжет кінострічки засновано на реальних подіях, у центрі яких – 18-річний студент Львівського університету Микола Лемик. Події відбувабться 1933 року, коли підрадянська Україна продовжує конати в голодній агонії, сталінський режим бреше і заперечує голод, а світ вдає, що нічого не знає. На знак протесту студент Микола Лемик, виконуючи завдання ОУН, здійснює атентат у консульстві СРСР у Львові. Організувавши вбивство радянського чиновника, ОУН намагається привернути увагу світу до трагедії Голодомору в Україні.

Фільм створено кіностудією громадської організації "Апостольська Чота" за фінансової підтримки Львівської ОВА, Городоцької територіальної громади та численних благодійників. Сценарій написав Тарас Антипович, автор стрічки "Чорний ворон" і серіалу "І будуть люди". Режисером фільму є військовий капелан, голова ГО "Апостольська Чота" отець Михайло Греділь. У головній ролі – актор Назар Бонящук, актор Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки. Продюсерка – Уляна Греділь. Зйомки відбувалися у Львові, Городку, Комарно та Нагуєвичах.

У рамках заходу відбудеться зустріч із творчою групою проєкту, в якій візьмуть участь режисер о. Михайло Греділь, продюсерка Уляна Греділь та сценарист Тарас Антипович.  

"Лемик. Постріл в обороні мільйонів" — це фільм про відвагу і самопожертву, про те, як один стає голосом мільйонів, яких змусили мовчати про свій біль. Це історія, яку варто знати, фільм, який варто побачити!

Коли: 15 листопада, субота, о 16:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору, вул. Лаврська, 3

Вхід безкоштовно за попередньою реєстрацією.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.