На Полтавщині демонтують пам’ятник автору гімну Москви та перейменують музичну школу на його честь

У Лохвиці на Полтавщині демонтують пам’ятник автору гімну Москви Ісаку Дунаєвському, а музшколу його імені перейменують.

Про це сповістив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Згідно з фаховим висновком Експертної комісії УІНП, об'єкти (назви юридичних осіб та об'єктів права власності, пам'ятники і пам'ятні знаки), присвячені Ісаку Дунаєвському належать до символіки російської імперської політики, відтак підлягають перейменуванню та відповідно демонтажу.

"Дунаєвський є особою, яка публічно, у тому числі в медіа, у літературних та інших мистецьких творах, підтримувала, глорифікувала або виправдовувала російську імперську політику", - йдеться у рішенні Експертної комісії УІНП. 

Це є підставою демонтувати "пам'ятник-погруддя" Дунаєвському з центрального скверу міста Лохвиця. А також перейменувати Лохвицьку дитячу музичну школу ім. І.О.Дунаєвського. 

"Ісак Дунаєвський, артист Російської Радянської Федеративної соціалістичної республіки, автор гімну Москви "Дорогая моя столица", депутат Верховної Ради РРФСР 1-го скликання. Наявність імені Дунаєвського в публічному просторі українського міста Лохвиця є проявом нерозуміння з боку Лохвицької міської влади важливості політики національної пам'яті як чинника національної безпеки", - наголосив Пустовгар.

 
Вихованці Лохвицької школи на тлі портрета Ісака Дунаєвського

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".