У Києво-Печерській лаврі відкрили погруддя Івана Мазепи

1 грудня на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" відбулося урочисте відкриття погруддя Івана Мазепи.

Про це повідомляє УІНП.

Автор погруддя Івана Мазепи — скульптор і військовий Олесь Сидорук. Він створив скульптуру у співпраці з Борисом Криловим та архітектором Віктором Юрківим. Основою для портретної точності стала прижиттєва гравюра Мартіна Бернігерота. Образ гетьмана відтворювали у співпраці українські митці та історики, що забезпечило максимальну достовірність.

Під час свого правління Іван Мазепа відзначився меценацтвом і вклав значні кошти в розбудову комплексу споруд Києво-Печерської лаври. Проте пам'ять про вклад видатного гетьмана століттями замовчувалася й стиралася під тиском російської окупаційної влади.

"Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди", – підкреслила в.о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська.

Котляревська також зазначила, що пам'ятник Мазепі планують встановити біля Успенського собору. 

"35 років незалежності України — і жодного пам'ятника Мазепі в Києві, у столиці. Ми знайдемо пам'ятник у Батурині, у Полтаві, навіть за кордоном. Пані Ольга Ковалевська знайшла згадки про Mazepa Beach в Африці, є топоніми у Відні. А у нас — досі жодного. Виходить, історія настільки токсична для когось, що поруч із Мазепою бути складно", — наголосив Голова УІНП Олександр Алфьоров.

 

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.