У Києво-Печерській лаврі відкрили погруддя Івана Мазепи

1 грудня на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" відбулося урочисте відкриття погруддя Івана Мазепи.

Про це повідомляє УІНП.

Автор погруддя Івана Мазепи — скульптор і військовий Олесь Сидорук. Він створив скульптуру у співпраці з Борисом Криловим та архітектором Віктором Юрківим. Основою для портретної точності стала прижиттєва гравюра Мартіна Бернігерота. Образ гетьмана відтворювали у співпраці українські митці та історики, що забезпечило максимальну достовірність.

Під час свого правління Іван Мазепа відзначився меценацтвом і вклав значні кошти в розбудову комплексу споруд Києво-Печерської лаври. Проте пам'ять про вклад видатного гетьмана століттями замовчувалася й стиралася під тиском російської окупаційної влади.

"Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди", – підкреслила в.о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська.

Котляревська також зазначила, що пам'ятник Мазепі планують встановити біля Успенського собору. 

"35 років незалежності України — і жодного пам'ятника Мазепі в Києві, у столиці. Ми знайдемо пам'ятник у Батурині, у Полтаві, навіть за кордоном. Пані Ольга Ковалевська знайшла згадки про Mazepa Beach в Африці, є топоніми у Відні. А у нас — досі жодного. Виходить, історія настільки токсична для когось, що поруч із Мазепою бути складно", — наголосив Голова УІНП Олександр Алфьоров.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.