У Києво-Печерській лаврі відкрили погруддя Івана Мазепи

1 грудня на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" відбулося урочисте відкриття погруддя Івана Мазепи.

Про це повідомляє УІНП.

Автор погруддя Івана Мазепи — скульптор і військовий Олесь Сидорук. Він створив скульптуру у співпраці з Борисом Криловим та архітектором Віктором Юрківим. Основою для портретної точності стала прижиттєва гравюра Мартіна Бернігерота. Образ гетьмана відтворювали у співпраці українські митці та історики, що забезпечило максимальну достовірність.

Під час свого правління Іван Мазепа відзначився меценацтвом і вклав значні кошти в розбудову комплексу споруд Києво-Печерської лаври. Проте пам'ять про вклад видатного гетьмана століттями замовчувалася й стиралася під тиском російської окупаційної влади.

"Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди", – підкреслила в.о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська.

Котляревська також зазначила, що пам'ятник Мазепі планують встановити біля Успенського собору. 

"35 років незалежності України — і жодного пам'ятника Мазепі в Києві, у столиці. Ми знайдемо пам'ятник у Батурині, у Полтаві, навіть за кордоном. Пані Ольга Ковалевська знайшла згадки про Mazepa Beach в Африці, є топоніми у Відні. А у нас — досі жодного. Виходить, історія настільки токсична для когось, що поруч із Мазепою бути складно", — наголосив Голова УІНП Олександр Алфьоров.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.