IN MEMORIAM: Помер легенда київського "Динамо" Володимир Мунтян

1 грудня на 80-му році після тривалої хвороби пішов із життя легендарний гравець "Динамо" Володимир Мунтян.

Про це сповістили у ФК "Динамо" Київ.

"З глибоким сумом сприйняв звістку про смерть легенди нашого клубу Володимира Мунтяна. Він присвятив життя футболу та "Динамо", залишивши по собі незабутній слід у серцях уболівальників, колег та молодих футболістів", - сказав Президент "Динамо" Ігор Суркіс.

Прощання з Володимиром Мунтяном відбудеться у середу, 3 грудня з 11.00 до 13.00 у чаші стадіону "Динамо" ім. В. Лобановського, а з 13.30 до 14.30 – на центральній алеї Байкового цвинтаря.

Володимир Мунтян народився 14 вересня 1946 року на Одещині, виріс у Києві. Дебют Мунтяна в основному складі "Динамо" відбувся 15 жовтня 1965 року в Ташкенті в переможному матчі над "Пахтакором" з рахунком 2:1. У складі "біло-синіх" сім разів ставав чемпіоном СРСР, двічі завоював національний Кубок, також став володарем Кубка Кубків та Суперкубка УЄФА в 1975 році.

За збірну СРСР Мунтян зіграв 49 матчів, у яких забив сім м'ячів. Брав участь у чемпіонаті світу-1970, став бронзовим призером Олімпіади-1976. У 1977 році завершив виступи за "Динамо" та розпочав роботу тренером юнацьких команд. Очолював олімпійську збірну України у 1992-94 роках.

 

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.