Одна з бригад ЗСУ отримала почесне найменування "імені Симона Петлюри"

152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України присвоєно почесне найменування "імені Симона Петлюри".

Відповідні документи розміщені на сайті глави держави, пише АрміяInform.

З метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України присвоєно почесне найменування "імені Симона Петлюри" та надалі вона іменуватиметься — 152 окрема єгерська бригада імені Симона Петлюри Сухопутних військ Збройних Сил України.

127 окремій важкій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України присвоєно почесне найменування "Харківська" та надалі вона іменуватиметься — 127 окрема важка механізована Харківська бригада Сухопутних військ Збройних Сил України.

48 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України присвоєно почесне найменування "імені полковника Армії УНР Григорія Чижевського" та надалі вона іменуватиметься — 48 окрема артилерійська бригада імені полковника Армії УНР Григорія Чижевського Сухопутних військ Збройних Сил України.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.