10 років Музею Майдану: від громадської ініціативи до національної інституції пам’яті

20 січня Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності відзначив 10 років від дня заснування. З нагоди річниці команда Музею провела пресконференцію, щоб розповісти про становлення інституції за цей час.

Про це інфомує Національний музей Революції Гідності.

У 2016 році Музей розпочав діяльність, не маючи приміщення, з мінімальним складом команди.

"Музей постав із громадської ініціативи, що зародилася безпосередньо на Майдані, коли стало очевидно: потрібно документувати події, збирати артефакти та фіксувати усні свідчення. Перший наш офіс – дві кімнатки у підвалі, у так званій "музейній криївці" , – наголосив генеральний директор Ігор Пошивайло.

Нині Музей має близько трьох гектарів території в центрі Києва попри те, що й досі немає власної будівлі, він успішно функціонує на семи фізичних майданчиках. А матеріально-технічна база Музею оцінюється в понад триста мільйонів гривень. Має унікальну колекцію артефактів, а також великий цифровий архів на десятки тисяч одиниць зберігання.

"Очевидно, що з часом Музей перетвориться на потужний меморіальний комплекс із власними стінами. Події Революції Гідності ми сьогодні чітко усвідомлюємо як початок війни за незалежність України, яка триває й нині. І Музей Майдану є флагманом музеєфікації цих подій", – зазначив Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров.

Заступниця генерального директора з розвитку та виставкової роботи Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ольга Сало розповіла про реалізовані виставкові проєкти та заходи, організовані Музеєм. А це 230 виставок, понад півтори тисячі заходів і понад 4,5 тис. екскурсій, вуличні соціальні кампанії – були спрямовані на різні цільові аудиторії й охопили чималу кількість людей як з України, так і закордоном.

Сьогодні фондова збірка налічує майже 9 тисяч музейних предметів. Основа збірки – це 3 основних блоки: Революція на Граніті, Помаранчева революція та Революція Гідності.

Запис трансляції пресконференції доступний за посиланням.

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".