АНОНС: Лекція Едуарда Андрющенка "Розсекречені архіви КГБ"

Хартія-Хаб запрошує на лекцію історика Едуарда Андрющенка про розсекречені архіви КГБ, яка відбудеться 27 січня у Києві.

Документи КГБ були розсекречені в Україні у 2015 році. Вони відкрили доступ до історій, які десятиліттями були приховані. Саме з цих архівів широкій громадськості стали відомі реальні історії про агентів і чекістів, митців і шпигунів, неймовірні зізнання, заслання, стеження, зради й спроби врятуватися.

Історик і дослідник архівів КГБ Едуард Андрющенко багато років працює з цими справами. Його знахідки стали основою для публікацій в українських і закордонних медіа, а згодом – для книг "Архіви КГБ. Невигадані історії" та "Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)".

На лекції говоритимуть про важливість роботи з архівами і про те, що вони реально дають нам сьогодні.

На заході довідаєтеся:

• де шукати списки агентів КГБ і чому їх досі не знайдено повністю
• чому немає документів, які б підтверджували зв'язок Віктора Медведчука з КГБ
• як потрапити в архів СБУ і що там можна знайти
• хто такий "агент КГБ" насправді і як працювала агентурна мережа
• історії Остапа Вишні, Віктора Домонтовича, дружини Володимира Сосюри та інших
• як агенти самі викривали себе і чому КГБ часто діяв непрофесійно
• креативні методи стеження
• навіщо сьогодні досліджувати архіви і як ця робота впливає на життя дослідника

Лектор: Едуард Андрющенко – історик, дослідник архівів КГБ, автор книг.

Коли: 27 січня, вівторок, 19:00

Де: Київ Хартія-Хаб Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний за попередньої реєстрації.

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".