АНОНС: Вшанування пам'яті жертв Корюківської трагедії

2 березня на території Національного музею історії України у Другій світовій війні відбудеться меморіальна акція "6700", присвячена вшануванню жертв Корюківської трагедії 1943 року.

Про це інформує УІНП.

Цей захід започатковує щорічну традицію запалення свічок у Музеї війни, що символізує пам'ять про знищених мирних жителів містечка Корюківка на Чернігівщині. Назва акції підкреслює безпрецендентність та масштабність злочину. Адже саме 6 700 людей було жорстоко вбито протягом 1-2 та 9 березня 1943 року в одному населеному пункті.Цей злочин стоїть в одному ряду зі злочинами нацистів у чеській Лідице, білоруській Хатині, у французькому селищі Орадур-сюр-Глан.

"Нині ж, коли Росія свідомо вчиняє воєнні злочини проти цивільного населення України, Корюківська трагедія набуває особливого звучання, потребує осмислення та привернення уваги міжнародної спільноти. Усі демократичні сили мають засудити злочини проти людяності і нагадати світові, що для такого немає терміну давності", - йдеться у повідомленні.

Співорганізатори заходу: Український інститут національної пам'яті та Національний музей історії України у Другій світовій війні

До участі у заході запрошені:

Юлія Свириденко – Прем'єр-міністр України;

Тетяна Бережна – Віцепремʼєр-міністр з питань гуманітарної політики — Міністр культури України;

Олександр Алфьоров – голова Українського інституту національної пам'яті;

Юрій Савчук – Генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні;

Гайко Томс - Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні;

Антал Хеізер - Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в України;

Роза Топанова - Директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр";

Валерій Демченко - Голова Товариства "Чернігівське земляцтво";

Володимир Ступак - член Чернігівської обласної організації Всеукраїнського товариства "Просвіта", Народний депутат України IV скликання;

Тетяна Шептицька - заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили";

Представників угорської громади Києва.

Коли: 2 березня 2026 року о 17:30 

Де: Меморіальна акція відбудеться на головній площі Музею війни, простір виставки "Наша Перемога" біля центрального корпусу.

У відповідь на радянську партизанську акцію наказ про знищення Корюківки віддав начальник штабу 399-ї головної польової комендатури у місті Конотоп Сумської області, підпорядкованої групі армій "Південь" Вермахту, Байєр Бруно Франц. Виконавцями злочинного наказу стала Щорська (на час окупації Сновська) гарнізонна комендатура Чернігівської області сформувала збірний каральний загін у складі німецьких військовослужбовців тилових німецьких формувань, військовослужбовців 105-ої легкої угорської дивізії, співробітників допоміжної окупаційної поліції. Очолили каральний загін представники зондеркоманди 4а.

Вранці 1 березня 1943 р. з м. Сновськ у смт. Корюківку прибув нацистський каральний загін. Населений пункт було оточено. Всіх мешканців групами по 50–100 чол. під приводом перевірки документів зганяли у будинки і розстрілювали. Після знищення людей було спалено селище.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.