АНОНС: Вшанування пам'яті жертв Корюківської трагедії

2 березня на території Національного музею історії України у Другій світовій війні відбудеться меморіальна акція "6700", присвячена вшануванню жертв Корюківської трагедії 1943 року.

Про це інформує УІНП.

Цей захід започатковує щорічну традицію запалення свічок у Музеї війни, що символізує пам'ять про знищених мирних жителів містечка Корюківка на Чернігівщині. Назва акції підкреслює безпрецендентність та масштабність злочину. Адже саме 6 700 людей було жорстоко вбито протягом 1-2 та 9 березня 1943 року в одному населеному пункті.Цей злочин стоїть в одному ряду зі злочинами нацистів у чеській Лідице, білоруській Хатині, у французькому селищі Орадур-сюр-Глан.

"Нині ж, коли Росія свідомо вчиняє воєнні злочини проти цивільного населення України, Корюківська трагедія набуває особливого звучання, потребує осмислення та привернення уваги міжнародної спільноти. Усі демократичні сили мають засудити злочини проти людяності і нагадати світові, що для такого немає терміну давності", - йдеться у повідомленні.

Співорганізатори заходу: Український інститут національної пам'яті та Національний музей історії України у Другій світовій війні

До участі у заході запрошені:

Юлія Свириденко – Прем'єр-міністр України;

Тетяна Бережна – Віцепремʼєр-міністр з питань гуманітарної політики — Міністр культури України;

Олександр Алфьоров – голова Українського інституту національної пам'яті;

Юрій Савчук – Генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні;

Гайко Томс - Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні;

Антал Хеізер - Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в України;

Роза Топанова - Директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр";

Валерій Демченко - Голова Товариства "Чернігівське земляцтво";

Володимир Ступак - член Чернігівської обласної організації Всеукраїнського товариства "Просвіта", Народний депутат України IV скликання;

Тетяна Шептицька - заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили";

Представників угорської громади Києва.

Коли: 2 березня 2026 року о 17:30 

Де: Меморіальна акція відбудеться на головній площі Музею війни, простір виставки "Наша Перемога" біля центрального корпусу.

У відповідь на радянську партизанську акцію наказ про знищення Корюківки віддав начальник штабу 399-ї головної польової комендатури у місті Конотоп Сумської області, підпорядкованої групі армій "Південь" Вермахту, Байєр Бруно Франц. Виконавцями злочинного наказу стала Щорська (на час окупації Сновська) гарнізонна комендатура Чернігівської області сформувала збірний каральний загін у складі німецьких військовослужбовців тилових німецьких формувань, військовослужбовців 105-ої легкої угорської дивізії, співробітників допоміжної окупаційної поліції. Очолили каральний загін представники зондеркоманди 4а.

Вранці 1 березня 1943 р. з м. Сновськ у смт. Корюківку прибув нацистський каральний загін. Населений пункт було оточено. Всіх мешканців групами по 50–100 чол. під приводом перевірки документів зганяли у будинки і розстрілювали. Після знищення людей було спалено селище.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.