IN MEMORIAM: Помер історик кримськотатарського походження Ільбер Ортайли

У Туреччині 13 березня помер історик кримськотатарського походження, доктор історичних наук, професор Ільбер Ортайли.

Про це повідомили Qirim Media.

Ільбер Ортайли народився 21 травня 1947 року в австрійському місті Брегенц у родині кримських татар, яка емігрувала до Туреччини після виїзду з Криму. Він здобував освіту на факультеті політичних наук в університеті Анкари, а пізніше продовжив навчання в Чиказькому університеті під керівництвом відомого історика Халіла Іналджика. Також навчався у Віденському університеті, де вивчав славістику та орієнталістику.

Упродовж десятиліть історик викладав у провідних університетах Туреччини, Європи та США, зокрема був професором Анкарського, Галатасарайського та Білкентського університетів.

З 2005 по 2012 рік він очолював Музей Топкапи у Стамбулі. За свою наукову кар'єру Ортайли написав понад 25 книг, присвячених історії Османської імперії, Туреччини та регіону.

Частину досліджень він присвятив подіям в історії Азербайджану, зокрема звільненню Баку від дашнаксько-більшовицької окупації. У 2012 році науковця відзначили званням почесного доктора Національної академії наук Азербайджану.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.