IN MEMORIAM: Помер історик кримськотатарського походження Ільбер Ортайли

У Туреччині 13 березня помер історик кримськотатарського походження, доктор історичних наук, професор Ільбер Ортайли.

Про це повідомили Qirim Media.

Ільбер Ортайли народився 21 травня 1947 року в австрійському місті Брегенц у родині кримських татар, яка емігрувала до Туреччини після виїзду з Криму. Він здобував освіту на факультеті політичних наук в університеті Анкари, а пізніше продовжив навчання в Чиказькому університеті під керівництвом відомого історика Халіла Іналджика. Також навчався у Віденському університеті, де вивчав славістику та орієнталістику.

Упродовж десятиліть історик викладав у провідних університетах Туреччини, Європи та США, зокрема був професором Анкарського, Галатасарайського та Білкентського університетів.

З 2005 по 2012 рік він очолював Музей Топкапи у Стамбулі. За свою наукову кар'єру Ортайли написав понад 25 книг, присвячених історії Османської імперії, Туреччини та регіону.

Частину досліджень він присвятив подіям в історії Азербайджану, зокрема звільненню Баку від дашнаксько-більшовицької окупації. У 2012 році науковця відзначили званням почесного доктора Національної академії наук Азербайджану.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.