Росія каратиме за заперечення "геноциду радянського народу"

Російська Державна дума ухвалила закон про кримінальну відповідальність "за заперечення чи схвалення геноциду радянського народу нацистами в роки Великої Вітчизняної війни та за образу пам'яті жертв геноциду".

Про це інформують посійські ЗМІ.

Автори законопроєкту  № 1138193-8 пояснюють необхідність запровадити таке покарання через "зростання числа спроб фальсифікації історії та виправдання нацистської ідеології".

"В умовах, коли західні політики намагаються переписати історію і викреслити правду про героїчний подвиг багатонаціонального радянського народу, про ту страшну ціну, яку заплатили наші батьки та діди за перемогу над фашизмом, щоб ті ж європейці жили не під п'ятою нацистів, важливо робити все для захисту історичної пам'яті", – зазначив голова держдуми В'ячеслав Володін.

Депутати схвалили законопроєкт одразу в другому та третьому, заключному, читанні. Перше читання відбулося ще 26 лютого. До другого читання було внесено поправку, яка поширює кримінальну відповідальність "за знищення, ушкодження чи осквернення поховань жертв геноциду радянського народу" також і на поховання, розташовані за межами Росії.

Поправки вносяться до статті 243.4. кримінального кодексу Російської Федерації, у якій прописано відповідальність за осквернення військових поховань, і навіть у статтю 354.1 КК РФ "Реабілітація нацизму". Ці статті передбачають покарання у вигляді мільйонних штрафів та позбавлення волі на строк до 5 років.

Закон набуде чинності через 10 днів після того, як його підпише президент РФ.

 
Меморіал "В пам'ять про мирних жителів СРСР — жертв нацистського геноциду" в Ґатчині, РФ

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.