На Волині на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька розпочали пошукові роботи

У Волинській області на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька стартували пошукові роботи, спрямовані на виявлення останків місцевих жителів, які трагічно загинули в серпні 1943 року.

Про це інформує УІНП.

Український інститут національної пам'яті залучає та фінансує для нагляду за пошуковими роботами фахівців комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля". 

Дозвіл для польської сторони на проведення пошукових робіт в 2025 році було надано Міністерством культури України ТОВ "Спеціалізована установа "Волинські старожитності"". Участь у експедиції візьмуть також польські фахівці – співробітники Інституту національної пам'яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету. Пошукові роботи відбуватимуться згідно домовленостей, досягнутих за результатами діяльності Українсько-польської робочої групи з питань національної пам'яті та за результатами домовленостей президентів обох країн. 

Трагічні сторінки спільної історії обох народів ХХ століття залишаються чутливими для поляків та українців. Водночас послідовний і відповідальний діалог у цих питаннях є запорукою гідного вшанування пам'яті жертв.  

Наприкінці серпня 1943 року (в ніч з 28 на 29 серпня, за іншими даними – 30 серпня) Острівки та Воля Островецька зазнали збройного нападу. За даними архівних джерел, переважна частина мешканців сіл трагічно загинула, а самі села були спалені. 

 

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.