У Франківську створили артилерійську бригаду "Грегіт" на честь полковника УПА Василя Андрусяка
В Івано-Франківську презентували 7 артилерійську бригаду "Грегіт" 2 корпусу Національної гвардії України "Хартія" на честь полковника УПА Василя Андрусяка.
Про це пише Суспільне.
Нове військове з'єднання, яке базується на території Прикарпаття, створили 12 грудня 2025 року. Наразі у бригаді ще триває формування дивізіонів. У бригаді потребують людей від рядового складу до керівників підрозділів.
"Грегіт — це позивний Андрусяка Василя Васильовича, на честь якого і названа ця бригада. Він був полковником Української повстанської армії, командиром загону "Чорний ліс". І загинув під час битви з "енкаведистами". Ну і також ще на Франківщині є гора Грегіт", - пояснив символізм назви командир бригади, підполковник Віталій Корнієнко.
Василь Андрусяк народився 11 січня 1915 року в Снятині на Івано-Франківщині. З початку 1930-х рр. брав участь в діяльності українського "Пласту", "Просвіти", товариства "Сокіл", а з 1932 р. — Юнацтва Організації українських націоналістів (ОУН).
У 1936 стає повітовим провідником ОУН під псевдом "Чорний". До 1939 року неодноразово затримувався польською поліцією, а після приєднання Західної України до СРСР його заарештувало НКВС 5 жовтня 1939, тоді провів у в'язниці 3 місяці.
Остерігаючись чергового арешту, Василь в 1940 році перейшов кордон в Польщу і в Австрії вступає в український легіон "Роланд". Після його розпуску в липні 1941 року повертається до Снятина, де очолює окружний провід ОУН. У квітні-травні 1944 курінь "Різуна" неодноразово вступав в бої з партизанами Михайла Шукаєва біля Чорного лісу. Керівник бою на горі Лопата з німцями та угорцями (9 липня 1944).
На Різдво 1945 року в бою з чекістами курінний "Грегіт-Різун" був важко поранений. Його оперував талановитий хірург "Пастер" (Олексій Зеленюк). Після успішної операції командира перевезли до остаточного одужання у повстанську столицю — село Грабівку. Весною того ж року наказом Крайового повстанського штабу він був нагороджений Золотим Хрестом Бойові Заслуги 2-го класу і призначений командиром Станіславського ТВ-22 "Чорний ліс".
11 травня 1945 року одружився з членом ОУН, розвідницею і зв'язковою повітового проводу, пізніше медсестрою Євгенією Гуцуляк. Загинув 24 лютого 1946 року у Чорному лісі на Богородчанщині у сутичці з енкаведистами.
