У Клевані освятили польське військове кладовище

10 червня в Клевані освятили відреставрований польський військовий цвинтар.

Про це пише Волинський монітор.

Фактично освячення було повторним, адже з часів Другої світової війни кладовище перебувало в занедбаному стані.

"На відреставрованому кладовищі в Клевані ми встановили 90 хрестів на могилах солдатів Війська Польського, які загинули в боях із більшовиками в липні 1920 р. Нині триває пошук в архівних документах імен похованих тут воїнів", – повідомив Ярослав Ковальчук, голова Культурно-просвітницького центру імені Томаша-Оскара Сосновського.

Оновлення цвинтаря відбулося у 2025 році у рамках проєкту "Реновація кладовища в Клевані"", який реалізувала Фундація культури та підтримки польськості за кордоном "Grono Polskości" у співпраці з Культурно-просвітницьким центром імені Томаша-Оскара Сосновського в Рівному. Ініціативу фінансово підтримало Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща, надаючи кошти з державного Фонду промоції культури.

"На хрестах написано "Невідомий солдат", проте колись це був батько, чоловік, син, були відомі його ім'я та прізвище, дата й місце народження. Сьогодні він відомий своєю хоробрістю, яка привела його сюди. Сьогодні ми свідки того, що вони були тут, пролили свою кров, віддали своє життя. Ми пам'ятаємо про це, незважаючи на те, що з того часу минуло понад 100 років", – сказала Генеральна консулка РП Анна Новаковська.

У заході взяли участь працівники Генерального консульства  РП у Луцьку та очільниця  Зорянської громади Любов Ревусь разом зі своїми заступниками. Територія, на якій розташоване кладовище, сьогодні входить саме до цієї громади. На освячення кладовища прибули ще місцеві мешканці, поляки з Любліна і Замостя, члени польських товариств, зокрема Культурно-просвітницького центру імені Томаша-Оскара Сосновського, Товариства польської культури Рівненщини імені Владислава Реймонта, Центру польської мови та культури імені князів Любомирських у Рівному, Українсько-польського союзу імені Томаша Падури, Нетішинського міського осередку Спілки поляків України, харцерського загону "Волинь" та Куркового і лицарського братства Землі Волинської.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.