ІНП Польщі виступив проти прирівнювання УПА до Армії Крайової

Інститут національної пам'яті (ІНП) Польщі виступив з заявою, в якій прирівнювання Армії Крайової до Української повстанської армії (УПА) назвав "образою пам'яті жертв українського націоналізму".

Про це йдеться у заяві Instytut Pamięci Narodowej.

"Армія Крайова була збройною силою Польської підпільної держави, частиною Польської армії, яка воювала пліч-о-пліч з союзниками протягом усієї війни проти Німецького Рейху та його союзників. Вона підпорядковувалася законній владі Республіки Польща у вигнанні. Вона також виступала проти радянського тоталітаризму, захищаючи право Польщі на незалежну державність у її довоєнних кордонах. Армія Крайова є джерелом гордості для поляків, а її спадщина є натхненням для нових поколінь – універсальною моделлю боротьби за свободу та незалежність", – йдеться у повідоменні.

У той же час УПА в ІНП Польщі назвали "організованим та ієрархічним ополченням Організації українських націоналістів, яке спочатку реалізувало геноцидний план знищення польського населення, а потім боролося проти входу радянських військ на Волинь та південно-східні провінції Другої Польської Республіки".

У заяві зазначається, що жертвами "спланованих та послідовно здійснюваних українських нападів на польські села були переважно цивільні особи" і що "такі дії, як і геноцид, скоєний німецькими військами, не можуть бути взірцем для наслідування жодного цивілізованого суспільства".

Нагадаємо, наприкінці травня 2026 року президент Володимир Зеленський присвоїв Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА". Рішення викликало критику в Польщі, де Українську повстанську армію пов'язують із Волинською трагедією.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.