У Києві демонтували памʼятник Булгакову

У Києві демонтували памʼятник російському письменникові Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі.

Відео демонтажу розмістила у Фейсбуці ведуча Суспільного Катерина Некреча.

На кадрах зафіксовано, як комунальники вантажать у машину монумент, що раніше стояв поблизу Літературно-меморіального музею письменника.

Нагадаємо, у серпні 2022 року Національна спілка письменників України запропонувала закрити музей Булгакова у Києві й замість нього створити музей композитора Олександра Кошиця.

27 березня 2024 року Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті з питань визначення належності об'єктів до символіки російської імперської політики визначала всі об'єкти (географічні об'єкти, назви юридичних осіб, пам'ятники та пам'ятні знаки), присвячені Булгакову, символікою російської імперської політики.

У квітні 2024 року петиція на сайті Київської міської ради про усунення російського та радянського письменника Михайла Булгакова з публічного простору Києва набрала необхідні для розгляду 6 тисяч голосів.

18 грудня 2025 року Київрада ухвалила рішення щодо усунення з публічного простору столиці 15 об'єктів та окремих елементів, пов'язаних з історією та символікою російської імперської та радянської політики. Серед іншого йшлося і про памʼятник Булгакову.

 
Демонтаж памʼятника Булгакова в Києві, 4 червня 2026 року. Скриншот із відео Катерини Некречі

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.