Україна сподівається розпочати пошуки поховань українців у польському Ласкуві

Україна сподівається у серпні розпочати перші пошукові роботи в селі Ласкув Підкарпатського воєводства Польщі, де можуть бути поховані українці, які загинули у роки Другої світової війни.

Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар, повідомляє polsatnews.pl.

"Нам залишається лише отримати згоду воєводського консерватора пам'ятників. Ми сподіваємося, що у серпні вдасться розпочати перші роботи у селищі Ласкув", — повідомив Василь Боднар.

За словами посла, минулого року українська сторона подала до Інституту національної пам'яті три заяви щодо пошуків загиблих українців на території сучасної Польщі.

Посол підкреслив, що Україна системно сприяє проведенню пошукових та ексгумаційних робіт, пов'язаних із польськими жертвами на своїй території, і очікує аналогічного підходу щодо українських місць пам'яті у Польщі.

А також нагадав, що протягом останніх двох років Київ надав низку дозволів на проведення ексгумацій та пошукових робіт за запитами польських державних і громадських інституцій. Зокрема, у 2025 році були проведені ексгумації у колишньому селі Пужники на Тернопільщині та у Львові, а цьогоріч - низку пошукових експедицій на Волині, Рівненщині та Тернопільщині.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.